Закохатися можна у що завгодно. В очі, посмішку, губи,
погляд, ямочки на щоках або, навіть, зморщечку на підборідді… Проте любити
можна лише всю людину, а не якусь її частину. Якщо любити, то любити повністю.
За всі достоїнства і недоліки. Так, саме недоліки. Адже не дарма кажуть:
«Люблять не за щось, а всупереч». Всупереч жахливому характеру і маленьким
очам, всупереч недолугості та грубості…
Не плутайте любов, кохання з закоханістю. Це різні поняття.
Кохання приходить з часом, а спершу завжди закоханість, інакше ніяк. До кохання
доходять лише хоробрі. Інші ж спочатку знаходяться на стадії закоханості, а
потім і зовсім все втрачають. Втрачають, тому що бояться – боязнь йти далі. І
тоді вони, як боягузливі воїни, тікають з поля бою. Частіше за все один раз і
назавжди. Так і не дізнавшись, що буде далі, так і не дізнавшись, що знаходиться
за тією рискою - рискою закоханості.
Адже нічого не буває ідеальним, люди не ідеальні, стосунки не ідеальні,
таких просто не існує. І це потрібно розуміти.
В період закоханості ідеалізуєш людину з усіма її недоліками, ти їх просто
не помічаєш. А, коли любиш, то приймаєш свого обранця таким, яким він є
насправді.
Коли минає закоханість, помічаєш все те, на що раніше дивився через рожеві
окуляри. І ти або починаєш любити, любити цілком і повністю всю людину з усіма її
плюсами і мінусами, або відступаєш назад через страх.
Автушенко Олена
Так і не зрозумів як назва стосується самої статті.
ВідповістиВидалити