27 черв. 2013 р.

Сесійні казуси



Сесія… Які змішані  почуття викликає у нас це слово. І радість, і сум, і страх… Адже це не лише безсонні ночі, шпаргалки, ксерокси, конспекти, а й багато чого веселого. І часто різноманітні казуси з нами трапляються саме на екзаменах, хоча б здавалося, що немає нічого серйознішого і відповідальнішого за складання іспиту. Про такі незручні ситуації як те, що у нас інколи впадають шпаргалки, ми забуваємо ім’я викладача і запізнюємося на іспит я не кажу, бо й бувають моменти цікавіші. І саме про останні з них розповіли нам студенти нашого інституту.




Оля Тур, 4 курс, «англійська філологія».
Це було на літній сесії ще на першому курсі. Коли я перед іспитом прасувала те, що мала вдягати, то досить сильно попеклася, а коли їхала вже на іспит у маршрутці, то у мене вкрали гаманець з грошима і студентським. Сам іспит я вивчила, і білет, який мала відповідати, я знала. Але як тільки я сіла перед викладачкою, щоб відповідати, то розплакалася, через все, що зі мною сталося за день,  а вона ніяк не могла зрозуміти чому я плачу.


***
Це трапилося  перед якимось заліком. Я готувалася важко і довго – всю ніч. Перед заліком я практично не спала  і сонна поїхала у ВУЗ. Там помилилася аудиторією і зайшла не те, щоб просто до іншої групи, а до групи курсантів, які в нас навчаються. Зайшла, сіла і аж потім зрозуміла, що це не мій викладач.


Олена Мартинюк, 2 курс, «слов’янська філологія» 
В мене був казус під час іспитів і якби до них. Без мого відома, з 5 предметів на вибір мене записали чомусь на 4 (хоча потрібно було на 2!!)тому мене викликали на кожен залік.. Таким чином на іспитах мене відправили у деканат, тому що бали, які мені виставили з одного предмету не виставили у відомість, тому що я була ніби-то ще й на іншому... От така біда… Довелося ще й після сесії бігти у червоний корпус в пошуках викладача, щоб той виставив мої бали, а то б стипендії не було б.


Ася Коваленко, 4 курс, «українська філологія»
Одного разу на іспиті з української мови в  Козленко І. В. викладачка мене оцінила ще перед тим, як я  відповідала. Справа в тому,  що вона мені поставила трійку в залікову книжку замість іншої дівчинки, яка здала іспит вже. Довелося скористатися коректором)))


Саша Мальована, 2 курс, «українська філологія»
Приходжу я якось на іспит з історії України. Нічого не знаю. Викладач – звір, на модулях за моргання міг роботу забрати і більше не дати можливості її перездати. В загальному, настрій був просто супер. Сиджу. Заходить. Віддаємо йому заліківки і він починає дивитися… І тут з моєї залікової книжки випадає 25 коп. Реакція Юрія Володимировича: «Мальована… А що це за взятки?! А?!» Напевно, дана сума й справді затьмарила йому розум, так як потім він вийшов і дав всім списати, а мені просто поставив хорошу оцінку.



Опитування: Шевчик Христя

19 черв. 2013 р.

Дешеві продукти швидше стають лідерами на споживчому ринку, або історія Кока-Кола


Великий бізнес – це велика відповідальність і ще більша заздрість. Яких легенд тільки не складають про McDonalds Corporation і The Coca-Cola Company! Про останню поширені легенди про те, що їх флагманський напій використовувався як медикамент від нервових розладів, та насампочатку був зроблений з листків коки (так-так, тої самої з якої роблять кокаїн!) і горіхів коли, а воду фірма використовує «з-під крану». До того ж, існує безліч теорій про секретний секрет виробництва і смаку напою, який неймовірно засекречений. Ми вирішили переконатися особисто в достовірності інформації, взявши з собою декілька сумнівних статей про компанію.
На єдиний в Україні завод, де виробляють Coca-Cola та інші напої компанії, можна потрапити за попереднім записом (ми дізналися про це від JCI Youth і, власне, поїхали з ними). Годинна екскурсія безкоштовна, заплатити треба лише за проїзд (завод знаходиться за Броварами). Спочатку нас запросили до музею, розказали історію створення компанії та напоїв, які вони виробляють (серед них Coca-Cola, Fanta, Sprite, Nestea, Schweppes, BonAqua, Gladiator, Burn, соки Rich та Добрий). Як виявилося, ніякого секретно засекреченого секрету інгредієнтів Coca-Cola немає, адже напій завжди проходить різноманітні перевірки, тому завод повинен звітуватися про склад, у який входить артезіанська вода (на території ви зможете побачити, де її добувають), український цукор, вуглекислий газ та концентрат, що складається з безлічі продуктів (працівник заводу сказав, що екологічно-чистих, проте які саме продукти він не знає). Власне секрет полягає у пропорції цих загадкових інгредієнтів.
Далі нас повели в місце, де виробляється Coca-Cola і BonAqua, показали, як робляться етикетки. Нас водили виробництвом, проте виробництво стоїть!!! Ця подорож була радше теоретичною, лише підкріпленою фразами на кшталт «тут змінюється папір, тому поки що механізм не працює». Наприкінці екскурсії нам дали газований напій і подарували спільну фотографію розміру А4 у великій рамці.
Навіть незважаючи на те, що виробництво, на диво, нічого не виробляло, екскурсія була чудова! Працівник заводу охоче відповідав на поставлені питання, тому всі залишилися задоволеними. Про достовірність почутої інформації не варто говорити хоча б тому, що її було мало. 
Колою я ніколи не захоплювалася, після екскурсії тим паче не буду. Для мене ця компанія цікава, перш за все, своїми досягненнями на ринку, аніж продуктом. Тому, якщо буде можливість відвідати їх завод - неодмінно скористайтеся нею, та вивчіть історію успіху лідера: можливо, знадобиться!




Текст та фото - Полич Єлизавета


10 черв. 2013 р.

«Абzац» отримав бронзу IV Фестивалю молодих видавців та редакторів «НеPAPERові серця!»



16-17 травня в Інституті журналістики КНУ ім. Т. Шевченка відбувся IV Фестиваль молодих видавців та редакторів «Неpaperові серця», організаторами якого стали студенти та викладачі кафедри «Видавничої справи та редагування». В програмі Фестивалю було чимало цікавих заходів для тих, хто бажає поглибити свої знання у сфері журналістики, любить читати книжки та не уявляє свого життя без творчості. Тобто, й для таких як ми, команда «Абzац».

Все почалося з приємної розмови за кавою в Скляній залі Інституту журналістики. Саме там всі учасники мали змогу в майже домашній атмосфері познайомитись один з одним, послухати приємну музику й взяти участь у проекті газети «VALKA» під назвою «День твого життя». Для цього потрібно було лише взяти в руки олівець і намалювати кілька зображень, які найбільш чітко характеризують твої будні. За цим слідувала офіційна частина – відкриття Фестивалю. А далі, як то кажуть, «понеслась!»: презентації книг, бук-трейлерів; зустрічі з видавцями та редакторами, жваві розмови, обговорення й багато-багато іншого. Редактори найпопулярніших видань ділилися секретами свого успіху з юними, але не менш наполегливими, «колегами».

В конкурсі видавничих проектів «Парад зірок» силами помірялись 7 молодих студентських видань з Києва та обласних центрів України. Звісно, «Абzац» не залишився осторонь цього дійства. Головний редактор Станіслава Мiхєєва й журналіст Інна Коломисюк достойно представили аудиторії та членам журі наше онлайн-видання.  Й, як результат, «Абzац» отримав бронзу цьогорічного Фестивалю! А також – безцінний досвід та поради від професіоналів цієї сфери.
Варто зазначити, що цьогорічний Фестиваль – особливий. Уночі проти 17 травня учасники читали авторську поезію, переглядали фільми, обговорювали книги. А всі зібрані кошти пішли на підтримку відділення дитячої онкології Національного інституту раку.

Світлана Попова
Свiтлини: Алiна Лiтая

5 черв. 2013 р.

Спільна праця єдиної команди!

Раді повідомити Вам, що редакція онлайн-газети "Абзац" виграла ІІІ місце у конкурсі видавничих проектів на фестивалі молодих редакторів і видавців "НеPAPERові серця!"

Це перша наша перемога, і ми здобували її для Вас, любі читачі! Дякуємо за те, що Ви з нами! 

Дозвольте мені подякувати усім співробітникам блогу, які натхненно працюють над кожною статтею, які з трепетом рахують Ваші "лайки" в соцмережі "ВКонтакті", за те, що завжди поруч, за чудову співпрацю! Дякую Вам!


З повагою,
Міхєєва Станіслава