25 лип. 2013 р.

Канів… Ти в серці та на фотокартках!

Ви ще не знаєте куди влітку їздять україністи, літературна творчість та фольклористи? Розповім.  


Найпопулярніший курорт – практика в заповіднику, біля нашого Кобзаря, в обіймах Чернечої гори. Якщо з вікна вам посилають меседжі пташки, вітають чистенько підстрижені газони та стрункі дерева, ген-ген видніється Дніпро, до кімнати вже стукають непосидючі одногрупники та й весь коридор гудить як бджолиний рій – ти таки точно в Каневі!

Хтось знову, хтось вперше, хтось ще раз, хтось востаннє … Але всі назавжди!

Ви знаєте як пишуться романи? Все з власного досвіду. Кожна сторіночка пришивається навіки білими нитками одна до одної і створюється альманах. Так і ми разом за два липневі тижні створили альманах. Альманах емоцій, щастя, пісень, віршів, вловлених заходів сонця та крапель дощу. Наші долоні впіймали ніжні Дніпровські хвилі та пекуче канівське сонце, смак сільських абрикос, яблук, вишень та шовковиць, звучання народних пісень, частівок та гуморесок!
    

У Канівському заповіднику все у гармонії. Дружно прокидається товариство та поспішає на сніданок у новозбудовану дерев’яну їдальню. Наситилися? То й добре. Бо вже зачекався нас автобус… Ні – не зачекався. Йдемо пішки! Перший день пролинув у Пекарях. Другий курс збирав діалекти, перший – усну народну творчість. Такі все енергійні! Раділи ми, раділи куратори та керівники груп. З боку радів і Дніпро, що нам сподобалося в нього в гостях. Раділи віти беріз, тополь, ялин, раділа кожна травиночка! Після Пекарів була Бобриця, надзвичайно мальовниче село; були і Межиріч, і Старий Канів, і Келеберда (чудні назви, однак стали звичними для багатьох).

   
В селах більше дарують, аніж просять. І пісень з діалектами надарували, та ще є кармани смакоти всякої наклали. Гостинний люд. Співає, частує, веселить одним словом. А ми тоді перемовляйся в автобусі та в кімнаті до світанку. Таки вміють зацікавити. 
Ви думаєте в цьому альманасі лише місце розповідям про буденний процес збирання фольклору?



Ой на Івана, та й на Купала…


Сонце 6 липня встало раненько. Мабуть, щоби  дати дівчатам більше часу сплести віночки. Місцевий колорит та досвід студентів давався в знаки. Ближче до вечора біля Дніпрових берегів розгорілося багаття. Таке яскраве, таке грайливе, що й підхопило до танцю наших мавок та козаків. Купальська ніч  - магічна. В душі  - неспокій, на серці -  радість, на обличчі – посмішка, і разом їхні руки… під ними багаття, а навколо них – спокійні дніпровські води. Я закохалася в те багаття, воно мені нашіптувало дивину, підбурювало до веселощів! Там не було міської простоти та розлюченого натовпу. Були найрідніші та найближчі – ти, я, він з нею, та вони!



І полетіла пісня за гори, за горизонт, і розбудила вранці сонце… І кожен день летів невпинно й тихо, боявся нам повідомити, що два тижні минули. Щоправда цього року довелося покинути улюблене місце раніше (новини ви очевидно дивилися, та й я не хочу повертатися до неприємного, не хочу псувати букет штучними квітами).
Тож…Всі вдома. Але всі все пам’ятають. Кожну ніч, і кожен світанок, кожний куточок найгамірнішого коридору і кожну сходинку «Арарату». Ви бачили як з вами прощався Канів, ви чули як вам співав канівський вітер? Все чули, все бачили – нічого не забудете!
Написати про Канів роман? Чудова ідея. Правда пізніше, коли слідом не гнатимуться всякі «дедлайни» та вічна нестача часу. Тож поки – насолоджуйтеся його майбутніми уривками і вкотре усвідомте своє щастя навчання в ІФ. Хто ж як не він подарував нам цю казку? Були хвилинки щастя й смутку, але фінал то хеппіендовий, до якого додані тисячі фотокарток та ще мільйони не сказаних слів.

Наші про Канів-2013:

Шуміхіна Тетяна, студентка 1 курсу, україністика

Чесно кажучи, в Канев я їхала з невеликим бажанням.  Все-таки початок липня, хочеться побути зі своїми друзями, відпочити вдома. Одним словом поїздка до Канева не дуже "вписувалася" в мої плани, але нічого не поробиш, їхати було потрібно. Приїхавши на фольклорну практику, я зрозуміла, що помилялася в своїх попередніх думках. Нас привітно зустріли, провели до кімнат, природа захоплювала своєю мальовничістю. Моя думка кардинально змінилася. Я ніколи не забуду поїздки по селах, в яких бабусі розповідали нам про своє цікаве життя, про традиції свого села, співали українські пісні, розповідали вірші. Навіть жагуча спека не зіпсувала моє враження щодо самого процесу збирання фольклору. Я ніколи не забуду наші вечірні поседеньки на пляжі, різноманітні ігри та душевні історії, якими ми ділилися один з одним. Ми дуже здружилися. Дніпро, зорі та ми, студенти КНУ, щасливі та безтурботні, мрійливі та веселі, покусані комарами, але ті, що отримали незабутній досвід та неймовірні враження. Це було щось нове у моєму буденному житті. Я ніколи не забуду тебе, мій Канів 2013!

Панченко Микола, студент 1 курсу, україністика

Насправді було все чудово, незалежно від подій. Цікавим був і процес збирання фольклору, і все інше, що з нами відбувалося) Найбільше запам'яталося, напевно, свято Купала, а саме пісні навколо вогню та стрибки через вогонь… і в воду. Чесно кажучи, головне - хороша компанія, бо навіть в лікарні нам було весело))

Филь Катя, студентка 2 курсу, україністика

В Канів я закохалася ще на першому курсі. І я знала,що Канів 2013 буде ще крутішим. Приїхавши до заповідника я відчула себе як у дома. Знайома дорога, знайоме Дніпро, пляж, знайомі корпуси, кімнати....лише їдальня нова...дерев’яна)

Ми з дівчатами кайфували від самого процесу практики...Бо це дійсно круто їхати на 100500-річному буряковозі і співати Стрикало "Серьожа" на всю горлянку. Це круто приїжджати в село і спілкуватися із широким спектром людей: від 100-літніх бабусь до відчайдшних пияк. Купувати якийсь стрьомний напій "Синій фрукт" за 11.60 ..Їсти домашні вишні, шовковиці, абрикоси. А вдома, в заповіднику пляж, Дніпро, засмага, ларьок із квасом і з класною музикою (частенько грало радіо рокс)), а ще можна ввечері поїхати в Канів і посидіти в піцерії, яку Оля Фреймут двічі забракувала...Ясно,що забракувала, але посидіти там варто)
Хочеш - пляж, хочеш - знайомся з істориками, чи геологами, хочеш - бери гітарку і співай, що є сили,хочеш, грай в слово, чи діло і знімай це все на відео, смійся, гуляй, радій...словом, сприймай практику як курорт...і тоді навіть сам процес розшифровки матеріалу стане веселим...Адже скільки всього смішного вимовляють ці люди. )) Їхні словечка і вирази стануть крилатими фразами, котрі ще будуть довго-довго лунати у вашому лексиконі. Канів - це щось ! Це казка!! Туди хочеться повертатися ..ще і ще...))

Сергій Степанисько, студент 2 курсу, україністика

Дуже цікаві люди ці канівчани, котрі старшого віку, без остраху йдуть на контакт. Помітно, що багатьом не вистачає спілкування і просто людини, котрій можна було б "вилити душу"...Власне, ми збирали діалекти, тому не потрібно було особливо випрошувати селян «щось» розповісти, просто розмовляти всі були охочі. Хтось розвопідав про своє навчання,  пройдені випробування від голоду і війни до перебудови..Ось так! Одним словом – цікаво було та весело. )

Оржехівська Олександра, студентка 1 курсу, україністика

Канів у серці! Практика, що запам’ятається на все життя!!!Здавалося, що це будуть найгірші два тижні літа, що ми будем голодні, замучені, брудні... їхали зі страхом, очікували найгіршого!!!! А виявилося, що все просто круто: нам з дівчатками дістався номер люкс))) з вікон відкривався прекрасний краєвид на Дніпро, свіже чисте повітря - райський куточок!Харчували нас задовільно, милися кожний день). У гуртожитку було завжди весело, знайомство з геологами - дуже веселі і приємні хлопці та дівчата, наших кураторів, які суворо слідкували за дисципліною)))

Виникали проблеми з транспортом, але по селах ми їздили просто на суперових автобусах, де всі хотіли сісти назад, адже там так високо підкидало , як на атракціонах...
А приємні бабусі і дідусі годинами розповідали нам про своє життя,запрошували нас до столу, пригощали
солодощами, фруктами, і не хотіли відпускати. Це ще один доказ того, що український народ- щирі, привітні, гостинні і відкриті люди)

Закінчення практики було сумним,але ми відчули підтримку один одного, незважаючи на те, що ми з різних курсів, різних факультетів. Ми хвилювалися один за одного, піклувалися і залишалися веселими і позитивними)))))




З найтеплiшими побажаннями з Канева, Стецюк Свiтлана

Свiтлини Алiни Гузь, Стецюк Свiтлани та Катi Филь


21 лип. 2013 р.

The Best City.uа – погляд зсередини

Хроніка дня 13, місяця 7

Дніпропетровськ – місто найдовшої набережної та найкоротшої гілки метро в Європі. Палке повітря з духмяним поєднанням річкового запаху та зелені. І на наше щастя, Дніпро ще не цвіте.

Найголовніша з чотирьох сцен

   Їдемо по трасі М-04 у сторону Павлограду. 20 хвилин і ось ми бачимо величну головну сцену найбільшого фестивалю в Україні The Best City.ua! Через декілька годин розпочнеться концертна програма другого фестивального дня. На сцені зявляться такі гурти, як: KOZAK System, Дельфин, Би – 2, Ленинград, Мумий Тролль. В очікуванні початку виступів близько 40 тисячі людей весело проводять час на березі ріки Самара. Лавки майстрів петриківського розпису, головної перлини Дніпропетровщини, сурові байкери зі своїми залізними кіньми, люди, багато людей, кольорові плями наметів здалеку – це наше літнє щастя.
   Чи може дощ завадити щастю? Ніколи в житті! Ритми серцебиття українського гурту «KOZAKSystem» розгонять будь-яку негоду, повірте! Та й дощ нам тільки на радість: всі танцювали й викрикували священні слова: «Шабля – це зброя, шабля – це правда, шабля козацька – це сила і влада…»

Він прогнав дощ та повернув сонце
   Російський музикант Дельфин повернув на сцену сонце. Я б його музику порівняла з позитивною радіацією, нехай це не викликає у вас когнітивний дисонанс. Ти відчуваєш, як кожен децибел входить у твоє тіло, породжуючи ейфорію через шалений викид ендорфіну. Всім шанувальникам бажаю не раз опинитися на концерті цього виконавця.
   Неперевершений гурт «Би-2» перейняли естафету. Льова та Шура просто «рвали» публіку. Харизматичний чарівник з флейтою Янік Ніколенко заворожував своїми сольними відступами.

Що за фестиваль без казусів? 
   А ти знаєш тексти групи «Ленінград»? Для нас було несподіванкою, коли така кількість людей підспівувала не тільки приспіви, але й цілі куплети. Та наше здивування швидко зникло, бо всі учасники гурту (і їх було досить багато) цього дійсно варті.
   Завершив другий день фестивалю «The Best City.uа – 2013»  російський гурт Мумий Тролль своїми новими та старими хітами.
   Варто зазначити, що упродовж трьох днів фестивалю на сцені виступали такі всесвітньо відомі гурти, як: Hurts, Guano Apes, Lacuna Coil, The Scorpions.

  

  Тож якщо ти потребуєш музичного драйву – не чекай, дій! Попереду ще безліч фестивалів! Якщо не можеш знайти собі компанію в цьому – звертайся до нас! 



Звіт та світлини Міхєєвої Станіслави