31 бер. 2012 р.

Мрій? Дій!

 Магічна країна «завтра» - це зачароване місце, де виповнюються всі наші найзаповітніші бажання, кидаються шкідливі звички,  починає чудесним чином писатись диплом і взагалі життя змінюється, рішуче, докорінно і на краще.

Це terra incognita, де кожен бував думками хоч раз у житті. Втім, якщо стільки часу присвячувати плануванню та надіям, зрештою, може не лишитись часу на реалізацію замисленого. А час цей плине…

Десь рік тому прочитала про те, що, виявляється, нарівні із кризою середнього віку віднайшли таке явище як криза «чверті життя», що «накриває» людину у віці приблизно двадцяти п’яти років. Причина, розповідав науковець, - у тому, що темп життя протягом останнього двадцятиліття зріс у сотні разів.

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі

Що може знайти для себе філолог на сучасному ринку праці? Яким чином використовувати свої знання для того, щоб бути успішною людиною? Куди спрямувати сили, енергію, час  і з чого розпочати свою діяльність? Кожен з нас хоч раз замислювався над цими питаннями. Невже сьогодні філологічних фах безперспективний? Спокійно, не варто розчаровуватися навіть попри те, що ви поки що не бачите куди піти і що робити.

Поради щодо порятунку із цієї халепи були озвучені на круглому столі 13 березня в Інституті філології КНУ ім. Тараса Шевченка, де наші з вами успішні колеги-випускники допомагали розібратися з темою «Сучасні перспективи філології як освіти та фаху». На цю подію були запрошені випускники ІФу,  КПІ та представник департаменту працевлаштування Студентського парламенту Червоного корпусу.

"Робота змінює ставлення до грошей та позбавляє комплексів", - Тетяна Середюк

"Абзац" запускає серію публікацій, в яких студенти Інституту філології діляться своїм досвідом роботи. 

Сьогодні на питання редакції відповідає Середюк Тетяна, студентка 5 курсу, спеціальність - фольклористика.


«Працювати почала на 3 курсі, виклала своє резюме на рекрутинговому сайті й мені зателефонували з освітнього центру. Двічі на тиждень проводила з дітьми уроки малювання. Боялася занять із найменшими, 5-тирічними кіндерами, а на практиці виявилось, що з ними й працювати найлегше та найприємніше, це найвідданіші прихильникиJ

Дарували мені цукерки, листівки та часто телефонували, а ще розповідали про свої сни та любовні історії. Важчими виявились школярі (перехідний вік, стереотипи й повна втрата дитячої безпосередності), але топ у рейтингу «найважчі» - батьки дітей, з якими доводилось спілкуватись щодня, кожен прагнув почути, що саме їхнє чадо найкраще та найрозумніше. Платили десь близько 500 грн за місяць, заробіток повністю залежав від кількості дітей, які відвідали урок. Заняття проводила з 17 до 19 год, й ще встигала на етновівторки в клубі «Київ». На навчанні початок кар’єри зовсім не позначився, та й на синдром невідгуляної молодості начебто жалітися гріх.

Наступного року влаштувалась декоратором у торгівельний центр, знову «творча робота», не пов’язана з філологією, з/п вже мінімалка, цікаво з точки зору набутого досвіду (на практиці побачила «розкрутку» малого бізнесу з нуля), але дуже швидко набридло, хоч пропрацювала там більше року.

Зараз працюю в НЦТМ ім. Л. Курбаса, основні обов’язки – створення макетів та верстка книг, буклетів, афіш... Вперше офіційно оформили, вперше щось віддалено пов’язане з філологією (інколи редагую тексти); творча атмосфера театру не вимагає працювати за жорстким графіком, маю лише вчасно здавати книгу, тому робота легко поєднується з навчанням. 

Спіть на здоров’я!





«Місто спить, голова болить, і летять пусті години…». У навушниках грає ОЕ, на годиннику 02:15 ночі. Я якраз починаю писати статтю про важливість повноцінного, здорового сну.

Закінчу я її, певно, коли буде вже ранок. (Редактор вже починає підшукувати собі затишну тюремну камеру, в яку її посадять за знущання над людьми, - прим. ред.)

Усім відомий факт, що навесні тривалість ночей поступово зменшується.  Але закони природи аж ніяк не впливають на закони студентського життя, в якому ночі, як правило, і без того є дуже короткими в будь-яку пору навчального року. Важко знайти студента, який би не мріяв про м’яке, тепле ліжко і щонайменше 10 годин солодкого сну. Всі намагаються використати будь-яку можливість, щоб компенсувати недоспані години – енергетичні напої, ранкові хвилини поїздок у метро та, безперечно, спроби поспати на задніх рядах аудиторій під час лекцій. Але наскільки результативними є такі намагання? До яких наслідків може привести такий спосіб життя? І що ж, врешті-решт, є причиною відсутності повноцінного сну в житті майже усіх студентів? Спробуємо розібратись.

Робоча лихоманка


Той не студент, хто висипається постійно. Той не студент, хто харчується вчасно здоровою їжею. Той не студент, хто жодного разу не писав конспекти в останню ніч перед здачею. Той не студент, хто не прогулює фізкультуру. Той не студент, нарешті, хто не шукає якогось заробітку. Звісно, загальне правило має виключення, але надто незначні.

Зараз же хочу поговорити про ту частину, яка стосується роботи. Я намагалася зібрати цінну інформацію з вуст роботодавців і працівників, що повинна стати у нагоді студентам-філологам під час пошуку і, власне, влаштування на роботу. Мова піде, перш за все, не про «роботу вашої мрії»(як любить казати одна моя подруга), а про роботу «коли потрібні гроші»(користуючись її ж термінологією). Хоча, звісно, не забуваймо про те, що колись це тимчасове захоплення може перерости і у серйозне почуття. =)

30 бер. 2012 р.

Господар VS Господиня ІФ


Добро бореться зі злом, світло змінює темряву, інь поєднується з янем, після ночі настає ранок, тепла весна приходить на зміну холодній зимі, а в Інституті філології хлопці змагаються з дівчатами за право називатися господарями чи господинями у Жовтому корпусі.

Честь чоловічої не зовсім половини Інституту філології відстоювали Богдан Скорина, Владислав Петров, Сергій Степанисько та Артем Душка-Іванов, а їхнім капітаном став Валерій Федорович Чемес. До жіночої команди входили Анастасія Савчук, Владислава Васильченко, Оксана Репік, Олександра Мальована. Головувала над дівчатами Тетяна Миколаївна Доній. Добрими та справедливими суддями цього вечора були Оксана Леонідівна Оверчук, Володимир Миколайович Підвойний, голова Студентського парламенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Максим Макарчук та голова Студентського парламенту Світлана Сукач.

Право на життя


Найголовніша місія кожного із нас – творити добро. А чи є більше добро, ніж допомога дитині здолати недугу, надання їй шансу на здорове, повноцінне життя? Сьогодні серед буденних справ не так часто говорять про благодійність, на яку здатні люди з чистими думками і чулим серцем, але саме такими рисами наділені члени Студентського парламенту Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, котрі 22 березня, у Всесвітній день боротьби з туберкульозом,  організували благодійний концерт «Врятуй життя!». Мета акції – зібрати кошти на допомогу дітям, які страждають від цієї хвороби. 

Головним спонсором став благодійний фонд Рината Ахметова «Розвиток України», який виділив необхідну суму грошей та забезпечив організаторів заходу необхідною апаратурою. Усі зібрані кошти були перераховані Центральному міському протитуберкульозному диспансеру.

Масштабність заходу підкреслював концертний майданчик – нічний клуб «ARENA ENTERTAINMENT», де і відбувались основні події. Вдень, перед початком дійства, в Інституті філології відбулася прес-конференція, учасниками якої стали запрошені на фестиваль популярні гурти:  O. Torvald, Ot Vinta, The ВЙО, BІА «magaZine», WashingTones, Малхолланд Драйв, Скрудж. Сподівалися, правда, і на присутність таких відомих колективів, як СКАЙ, Тартак, ТНМК, Антитіла. Проте, через брак часу вони відмовились від участі.