Більшість студентів нашого інституту досить не погано знають Голову Cтудентського парламенту Інституту філології, студентку 4 курсу спеціальності «Українська мова, література та іноземна мова», Сукач Світлану! У своєму житті вона багато чого досягла сама і на сьогоднішній день їй вдається гарно вчитися, готуватися до вступу в магістратуру та вже другий рік вміло керувати Cтудентським парламентом! Тож «Абзац» вирішив зазирнути до життя Світлани та дізнатися з перших вуст про те, як досягти успіху.
- Мабуть, перше питання, яке цікавить доволі таки багатьох, це саме Студентський парламент. Розкажи, як все почалося.- Почалося все дуже цікаво. Я, насправді, завжди була дуже активна і в дитячому садочку, і в школі, тобто завжди усі знали, хто я і на що спроможна. Чесно кажучи, у Студентський парламент я потрапила випадково. Так вийшло, що вже 2 вересня 2009 року, щойно вступивши до університету, я ходила у пошуках команди КВН, бо в школі активно займалася саме КВНом. Я ходила і запитувала в студентів: «Як знайти КВН? ». І мені порадили звернутися до 100 кабінету, там тоді перебували усі активісти. І ось, прийшовши туди та отримавши інформацію про КВН, ми якось слово за слово розговорилися про парламент. В результаті я свідомо зробила вибір на користь парламенту. Була спочатку у культурно-мистецькому відділі, тобто організовувала різні вечірки, концерти і мені це надзвичайно подобалось.
- На сьогоднішній день ти Голова Студентського парламенту, чи не заважає це тобі? Чи задоволена ти? Чи є якісь переваги від цього?- Якихось конкретних переваг для себе я не відчуваю. Для наших викладачів я, в першу чергу, звичайна студентка. Як і усі отримую домашнє завдання, ходжу на лекції та семінари, складаю іспити. Я це прекрасно розумію, і завжди вчасно виконую усі завдання, щоб отримати заслужені бали. Те, що я займаюсь якоюсь організаційною діяльністю - це моя особиста ініціатива, це мій власний час.
Для мене бути Головою Студентського парламенту - це дуже велика відповідальність, бо парламент – це не окрема організація, яка робить, що хоче і веде якусь свою політику, ні. Ми в першу чергу представники студентської думки. І тому, насправді, дуже прикро, коли студенти про нас не знають, та не звертаються до нас зі своїми проблемами чи ідеями. Адже ми не можемо «моніторити» все, що потрібно, тому було б дуже приємно, якби студенти проявляли власну ініціативу і просили нас щось зробити або вказували на якісь наші недоліки. Ми б з радістю прислухалися.
- Що для тебе дружба? Чи є в тебе кращий друг/подруга?- В команді парламенту я намагаюсь налагоджувати з усіма товариські відносини. Ми всі рівні, не залежно від того, хто, яку посаду займає, хто, яку справу виконує, ми в першу чергу тут друзі. Але слід таки розрізняти дружбу справжню, міцну, від дружби товариської, яка на рівні спілкування. Подруга найкраща в мене є, і вона єдина. Ми ще з дитячого садочка знаємо одна одну. Дуже часто у нас з нею співпадають думки, емоції. І хоча ми з нею живемо в різних містах і не можемо бачитися так часто, як хотілося, я завжди відчуваю її підтримку. І це вже дружба на якісно іншому рівні.
Стосовно дружби між хлопцем та дівчиною, то я на власному досвіді переконалося, що вона існує. У мене багато друзів-хлопців, з якими я можу спілкуватися абсолютно на будь-які теми. І знаю, що якщо раптом у мене щось станеться, або їм потрібна буде моя допомога, то ми завжди відгукнемося і підтримаємо одне одного.
- Тоді розкажи, що ти думаєш про кохання. Чи віриш ти в нього взагалі?- Кохання… Воно існує, і воно буде завжди! Я взагалі прихильник тієї думки, що кохання це одне з найбільших і найсильніших почуттів, які в тебе тільки можуть бути. Якщо в тебе є кохання, яке відповідає твоєму стану, твоїм мріям, то ти тоді можеш гори звернути, тобі тоді буде для кого щось робити! Ти можеш кожного дня надихатися цією людиною, її якимись звичками, навіть, якщо вони погані, ти будеш любити його за ці звички, тому що саме з цими звичками він той, кого ти кохаєш, той, з яким ти хочеш бути! Я вважаю, що кохання - це один раз і на все життя! Я не знаю, як можна любити 10 людей, коли за життя перебувають у 3-4 шлюбах… На мою думку, це вже більше якісь стосунки по розрахунку, а не кохання.
- Чи можеш ти назвати себе щасливою людиною?- На даний момент, так. Я маю все для того, щоб вважати себе щасливою жінкою. У мене прекрасна сім’я, батьки, у мене є кохана людина, ми збираємося одружитися (усміхається). У мене є справжні друзі, у мене є справа, якою я займаюсь і яка мені приносить задоволення, я маю час на себе. На щастя, у мене не має якихось хронічних хвороб…тому так! Я дійсно щаслива!
- І на останок, поділися з нашими читачами секретом свого успіху.- Як на мене, секрет успіху полягає у тій справі , яку ти робиш, щоб це було від щирого серця, щоб вона тобі дійсно подобалась. Я прихильниця теорії «сродної праці» Г. Сковороди про те, що кожен повинен займатися своєю справою. Кожна робота чудова, але вона має бути саме Вашою. І, коли Ви зрозумієте, що це воно, це ваше, тоді Ви зможете досягти успіху!
У подробиці та секрети життя Світлани, для Вас, мої любі, заглядала Автушенко Олена.
Фотограф: Аліна Літая
Немає коментарів:
Дописати коментар