Абзац

 Я не вчитель, я не філолог, я – фахівець!

Філологів позбавили одвічного права бути вчителем – викладати в загальноосвітніх навчальних закладах. З цього навчального року скасовується педагогічна практика в школах на ОКР «бакалавр», яку традиційно проходили студенти 4-х курсів спеціальностей «мова та література» і що давала можливість отримувати диплом «викладача-стажиста (мова та література)». Скасування пояснюють недостатньою кількістю навчальних предметів з педагогіки та методики викладання у навчальних планах (їх має бути близько 30 % від загального числа). Відтепер Університет, керуючись статусом дослідницького університету, готуватиме переважно науково-педагогічні кадри, тобто викладачів для ВНЗ та науковців (кваліфікація на ОКР «бакалавр» – «фахівець з мови та літератури»; кваліфікації на ОКР «магістр» – «філолог-дослідник» і «викладач вищого навчального закладу»). Правда, ці нововведення стосуються не всіх факультетів: історики, наприклад, і далі продовжують випускати вчителів.

Так, невдоволення і викладачів, і студентів прийнятим рішенням (наприклад, студенти ІФ писали відкритий лист на ім’я директора Інституту і ректора Університету з проханням повернути практику) дали певні результати – практику повернули, але ... на ОКР «спеціаліст».  Зараз питанням повернення практики на ОКР «бакалавр» зайнявся й Студентський парламент Університету. А на останній зустрічі зі Студпарламентом ІФу, адміністрація закладу запевнила, що підтримує ініціативу студентів.

            Чому так важливо повернути педагогічну практику на ОКР «бакалавр»? Які переваги дає студентам запис у дипломі про проходження практики?

            По-перше, саме запис у дипломі про проходження педагогічної практики дозволяє викладати в школі, а також давав можливість отримувати диплом викладача-стажиста. На заміну останньому зараз видаватимуть дипломи «фахівця з мови та літератури», з яким випускник-філолог зможе влаштуватися помічником вчителя.

            По-друге, невдале формулювання кваліфікації «фахівець». Хто такий «фахівець»? Які його компетенції? Який інший дослідницький університет випускає «фахівців»? Така ж кваліфікація записана у дипломі випускника ПТУ чи коледжу. Тож після чотирьох років напруженого навчання студент отримує не надто престижний диплом, хоч і під грифом КНУ імені Тараса Шевченка. Так, зараз шукається заміна цієї кваліфікації, серед альтернатив – лінгводидактика («фахівець з лінгводидактики», «лінгводидактор»?), суть якої зрозуміліша не більше, як «фахівець»,  редактор, який є прерогативою Інституту журналістики.

По-третє, складається враження, що перенесення практики на ОКР «спеціаліст» – просто тимчасове «окозамилювання»: зі скасуванням рівня відпаде й педагогічна практика. Університет йде до скасування підготовки спеціалістів уже не перший рік: швидкий перехід на двоступеневу систему вищої освіти ще в минулорічному звіті ректора Л. В. Губерського був визнаний як один з найбільш пріоритетних завдань на найближчий період. Так, на західній філології уже скасували навчання спеціалістів. Питання, коли процес охопить усі спеціальності ІФу, – скоріш за все питання часу, а не можливостей чи ресурсів.

Цікаво те, що кваліфікація «викладач вищого навчального закладу», яку здобувають на рівні ОКР «магістр», не надає можливості викладати в загальноосвітніх навчальних закладах, це право залишається за ОКР «спеціаліст». У результаті повну вищу освіту, конкурентоспроможну на ринку праці, буде надавати тільки ОКР «спеціаліст», оскільки педагогічна робота у вищих начальних закладах неможлива без наукової діяльності. До того ж, у сучасному контексті зменшення кількості вишів (через їх ліквідацію чи «укрупнення») та все меншої затребуваності гуманітарної науки, попит на науково-педагогічні кадри для вузів у сфері філології стане менший за пропозицію, яку формує скасування педагогічної практики в середніх навчальних закладах.

Отже, робимо висновки.

Висновок перший: порівнюючи кваліфікації, які даватимуть дипломи спеціаліста і магістра філології, вигідніше йти вчитись... на спеціаліста: а) дешевше (удвічі); б) швидше (удвічі); в) можливість працювати в освітніх закладах; єдиний мінус – невідомо, як котуватиметься диплом спеціаліста після скасування цього ОКР. Диплом магістра потрібний тепер тим, хто бачить себе майбутнім професором: усе одно з цим дипломом ні в школах, ні на курсах (мовних, вечірніх і т.д.) не попрацюєш.

Висновки другий: жаль, університет так прагне дбати про власний імідж, готовий витрачати кошти на піар-кампанії та рекламу, залучати до профорієнтаційної роботи з абітурієнтами навіть власних викладачів (!), але дбати про найголовнішу запоруку гарної слави та популярності університету – працевлаштованих, висококваліфікованих та конкурентоспроможних випускників – ні.

Висновок третій: студенти бакалаврату вступали на іншу спеціальність і оплачують недешеве навчання з очікуваннями отримати диплом викладача. Насамперед від них, їхніх дій і реакції залежить, чи стануть зважати на думку студентів при прийнятті рішень, які безпосередньо впливають на їхнє подальше працевлаштування (не пишу «життя»).

Яна Сабляш

Примітка: головний редактор не несе жодної відповідальності за мовні недоліки автора статті!