Абзац

«Капсула часу»

Мабуть, кожен із вас у дитинстві створював «капсулу часу». Писав перелік справ, які повинні реалізуватися. Потім брав найкрасивішу пляшку або коробку, прикрашав її та клав туди лист-побажання, найцінніші речі й кілька фотографій. Це було своєрідним посланням у майбутнє. Потім через кілька років знаходив, перечитував лист, розглядав усі ті скарби, що так надійно сховав від чужих очей. Іноді, навіть не задумуючись, і в дорослому житті теж вдаєшся до дитячих забавок. Та час змінився. Замість яскравих склянок та коробок використовуєш електронні носії. Усі ті спогади розвіюються вмить… Забуваєш про найприємніше: про запах старих фотографій, шершавість паперу, на якому так старанно виводив кожну літеру, забуваєш про всі ті роздуми, що переповнювали душу, коли створював  «капсулу».

Кожен із нас хотів би щось зберегти з дитинства… Та що там з дитинства! Кожен період життя несе безліч приємного, позитивного, незабутнього! І для того, аби тримати ці спогади в серці якнайдовше, потрібно не забувати дитячих хитрощів!

Наша газета не виняток. Ми теж створили свою «капсулу часу». Звичайно, хочемо, аби в майбутньому «Абзац» став надзвичайно популярним і його тиражували сотнями примірників, щоб усі члени редколегії самореалізувалися, а читачі знаходили у кожному номері багато  корисного для себе. Наші думки, мрії – матеріальні. Якщо чогось дуже захотіти, то все неодмінно здійсниться. А сьогодні наш маленький творчий колектив бажає, аби ти, любий читачу, запам’ятав нас саме такими: веселими, цілеспрямованими, щирими та небайдужими до твоїх  історій.

І на кінець. Ніколи не забувай про мрії. Літай у своїх думках, давай волю фантазії - і колись твої  бажання обов’язково здійсняться.

З любов’ю, Лєна Худенко