Абзац

Чим займаються студенти на парах?

Мабуть, тільки студенти на запитання «Котра зараз година?» відповідають: «Ще 10 хвилин залишилось!» Адже сидіти півтори години і уважно слухати або активно працювати не під силу навіть найміцнішим горішкам. Отож, всі часом відволікаються, перемикаються на свою хвилю. Фізично присутні, але думки наші десь далеко за межами аудиторії, а то й за межами університету.

Коли я запитала першого «піддослідного» про те, чим зазвичай зайняті студенти під час пари, то почула: «Провокаційне питання!». Тому перейду до узагальнень. І так, 10 способів пережити пару.

1. Почитати книжку. Одне із найпоширеніших занять. Коло творів, авторів та тем тут – необмежене: від «Гаррі Поттера» до «Собору Паризької Богоматері», від Джейн Остін до Жадана, від фольклору до іспанської. І тут, як бачимо, можна виокремити дві групи осіб: ті, хто читають для власного задоволення, і ті, хто добросовісно готуються до семінарів. Ну, майже добросовісно…

2. «Зависнути» в соцмережах. Теж досить розповсюджена серед студентів проблема. Важко сказати, чи це лекція, яку не дуже хочеться слухати, заставляє нас вливатися у віртуальне життя, чи навпаки – спокуса зайти ВКонтакт, Facebook чи ще кудись відсовує розповідь викладача на другий план. А наявність безперешкодного доступу до Інтернету (а тепер ще й безкоштовний Wi-Fi в інституті) лише підштовхує піддатися спокусі хоча б одним оком глянути на свою сторінку.

3. Послухати музику. Багато хто вирішує, що краще слухати улюблену групу, ніж те,  як вплинула Французька революція на формування естетичних поглядів Флобера або коли виникла друга перехідна палаталізація. Однак це вже більш ризикована справа. Адже і навушники треба замаскувати, і поглядати часом, чи викладач все ще стоїть за кафедрою, чи вже ходить по аудиторії, показуючи зображення картин відомих художників Ренесансу,  готовий попросити повторити останні сказані ним слова.

4. Намалювати черговий «шедевр». Як казала одна моя подруга, на парах я відчуваю себе справжнім митцем! Які лише таланти не відкриваються, які ідеї не  виникають! Дивно, на що ти здатен, коли не хочеш слухати розповідь викладача. Не встигнеш отямитися, як півзошита вже розмальовано ілюстраціями, карикатурами, різноманітними карлючками та написами.

5. Повідволікати інших. Як підказує досвід, розмов багато не буває. Тим більше перерви до несправедливості короткі, а заняття такі довгі, проблем так багато! То про одне згадаєш, то про інше, а до кінця пари все можна забути. Знайома ситуація, чи не так? Кількість способів поспілкуватися досить широка – можна і пошепотітися, і попереписуватися, і «покидати» SMS-повідомлення…

6. Поспати. Ну як же без цього! Недоспана ніч перед підготовкою до семінару чи модуля одразу ж дасть про себе знати після його закінчення. І лекція, особливо якщо це остання пара, вже більше схожа не на вмістилище охочих гризти граніт науки, а на якесь сонне царство. Це свого роду природний відбір: лише найстійкіші, найвитриваліші протримаються до кінця, не зімкнувши очей.

7. Поїсти. Так, студенти – істоти не лише вічно сонні, а постійно голодні. Часом стає сюрпризом, для скількох дилема «на пару чи в їдальню?» закінчується саме другим варіантом. Хоча хтось може поєднати і лекцію, і похід в їдальню в одній парі. А дехто просто сідає позаду і старається непомітно підкріпитись, не відриваючись від навчального процесу.

8. Тут об’єднаємо декілька занять, менш поширених, але названих студентами. Зокрема, розгадування кросвордів, головоломок, телефоні ігри, творчі пошуки (саме так з’являються нові шедеври української літератури) та «витание в облаках». Одним словом, кожен обирає заняття відповідно до свого інтелектуального рівня та власних інтересів.

9. Один із варіантів відповіді на доволі дискусійне питання, чим же займаються студенти на парах, здивував і розсмішив одночасно: перебувають «в ауті», шоковані тим, про що йдеться. Звучить дивно, але коли задумаєшся, то розумієш, що таке теж трапляється. Це швидше стан, а не заняття, але безперечно спосіб відволіктися, хоч і неспеціально.

10. І, незважаючи на все згадане вище, студенти все ж слухають та конспектують. Як кажуть першокурсники, «робимо вигляд, що все розуміємо. І, з розумним виразом обличчя, киваємо головою». Адже як би там не було, ми тут для того, щоб вчитися. Часом буває важко, часом нудно. Іноді здається, що все це не потрібно і навряд чи пригодиться потім. Але сесія не за горами, і все більше людей відкладають дев’ять вищезгаданих пунктів в сторону. Бо, незважаючи на всі труднощі, наш студентський девіз залишається незмінним: «I always gonna be the last one standing!»

Інна Фещук

  Ілюстрація: Відана Білоус

Примітка: головний редактор не несе жодної відповідальності за мовні недоліки автора статті!