Люди а навушниках, або Please Don’t Stop the Music
Музика – справа вподобання.
Не змушуйте нікого почуватися
винним за те, що він/вона слухає.
Alex Gaskarth, “All
Time Low”
Кожного ранку в метро, бачиш десятки людей в навушниках. Всі вони різні – від якихось неформалів до серйозних чоловіків у ділових костюмах. І, мабуть, кожному хоча б раз було цікаво: що вони слухають? Часто, дізнавшись, ми не на жарт здивувалися б (я часом бачу досить несподівану реакцію людей на Sum 41, що лунає з моїх навушників). Якось я наштовхнулася на серію картинок про таку собі «музичну несправедливість», що, значною мірою, і змусило мене написати цю статтю. Отож, вперед!
Що б не слухали люди, час від часу «стається» один трек, який всіх об’єднує.
Він, неначе якась нав’язлива ідея, переслідує усіх усюди увесь час – “I love you like a love song”, “Love the Way You Lie”, “Nosa Nosa”, “I’m sexy and I know it”, “Gangnam Style” чи ще щось в цьому роді. Відверто кажучи, я не прихильниця такої музики,
але не почути її просто неможливо… І так з чого ж все починалося?
У далекому дитинстві в голові могла засісти славнозвісна «Позови меня с собой» Алли Пугачової, «Одна калина» Софії Ротару, «Стоят девченки» групи «Руки вверх» або «Красавица» «Фактора - 2». З «розширенням світогляду» до нашого життя увірвалися Britney Spears та “Oops, I did it again!”, Limp Bizkit та “Behind Blue Eyes”, Linkin Park та “Numb”, 30 Seconds to Mars та “The Kill”, пісня з реклами “Roshen” (ніхто не знає, як вона називається…), Lady Gaga та “Bad Romance”, Потап і Настя зі своєю «Непарою»; Benny Benassi, Eminem, Madonna, Avril Lavigne, Barbara Streisand і багато інших.
Така от мішанина жанрів-стилів-виконавців, і всі такі не схожі між собою. Що ж робить певну пісню популярною? Що дозволяє проникнути їй в абсолютно всі сфери життя, стати почутою всіма? Випадок і нічого більше, мені здається.
Топ-500
В листопаді 2004 р. журнал “Rolling Stone” опублікував «Список 500 найкращих
пісень усіх часів», що був складений на основі опитування 172 відомих
музикантів та критиків. Критерієм відбору стало світове визнання пісні. Отже,
за кількістю представлених хітів перше
місце зайняли “The Beatles” (23), друге – “The Rolling Stones” (14); далі йдуть Боб Ділан (12),
Елвіс Преслі (11), Джиммі Хендрікс (7),U2, Елтон Джон, Led Zeppelin (по 6). Щодо власне «призових» місць, «золото» отримала пісня “Like a Rolling Stone” Боба Ділана, «срібло» - “(I can’t Get No) Satisfaction” “The Rolling Stones”, «бронзу» – “Imagine” Джона Леннона. За версією експертів, усе саме так.
Проте їх думка досить часто не збігається з думкою громадськості.
«Феномен Бібера»
За версією «неекспертів», які щоденно атакують YouTube та інші простори всесвітньої павутини, найкращими є “Gangnam Style”, “Friday” Ребекки Блек і «творіння» славнозвісного
Джастіна Бібера. Із вищесказаного випливає (особисто в мене) три запитання:
«Як?», «За що?» і «Куди котиться цей світ?».
Про перший трек багато говорити не буду, оскільки це стане початком для остаточної втрати спокою через докори та прирікання з боку все ще існуючих фанатів. Отже, Ребекка Блек. Станом на квітень 2012 канал 13-річної Ребекки зібрав 112 млн. переглядів, що дало змого випередити самого (!!!) Бібера. І хоч критики назвали пісню найгіршою з усіх будь-коли написаних, дівчина не засмучується. «Сила» композиції, стверджує вона, в тому, що пісня легко застрягає в голові, навіть у випадку коли зовсім не до вподоби слухачеві. Не можу не процитувати з цієї нагоди «Корсепондент»: «Звісно, у світі існує багато прекрасних речей, які застрягають у голові, навіть якщо не подобаються: сокири, ножі, цвяхи, ну і тепер пісні Ребекки Блек». Чесно кажучи, я доклала чимало зусиль, щоб дослухати «шедевр» до кінця, але врешті-решт зрозуміла, що терпіння моє таки не залізне…
Ну і куди ж без Джастіна Бібера! «Феномен Бібера» – ось як, на мою думку, треба класифікувати найпопулярніші за версією YouTube пісні. Одна лише згадка про новоспечену зірку Інтернету стала кошмаром для половини світу… «Джастін класний, і ніхто не повинен говорити про нього погані речі, бо він лише дитина, і зараз йому лише 18», – прочитала на якомусь форумі. Окей, 18-річна дитина, яку гріх критикувати. Маленький ліричний відступ: “Panic! At The Disco”, “Yellowcard” та добрячий десяток інших груп у 18 років уже записали дебютні альбоми; “3 Doors Down” написали “Kryptonite”, коли їм було по 16; учасники “The Beatles” розпочали свою музичну кар’єру у 15-16 років, правда їхня група ще мала назву “The Quarrymen”. «Джастін Бібер – герой, він врятував маму від пожежі», – зустріла якось заголовок на одному із сайтів. Краще б вони не описували деталей… Коли Джастін задмухував свічки на святковому торті, мама вирішила допомогти, але нахилилася занадто низько, і її перука загорілася. На щастя, син-герой був поруч і зміг вчасно вилити склянку води їй на голову. Подумаєш, Честер Беннінгтон (Linkin Park) зламав руку на початку концерту і більше години виступав, незважаючи на травму; подумаєш, Джаред Лето майже рік виступав із хворим горлом, спромігшись при цьому потрапити у Книгу Рекордів Гіннеса (30 Seconds to Mars увічнили себе як гурт, що дав найбільшу кількість концертів у підтримку одного альбому); подумаєш десятки співаків та гуртів проводять активну благодійницьку діяльність. Все це просто квіточки у порівнянні з відважністю, мужністю та героїзмом Бібера.
Топ-200 плюс коментарі
Після тривалих блукань просторами Інтернету я таки знайшла один більш-менш
адекватний рейтинг найвидатніших виконавців усіх часів. Правда, про частину з
них я ніколи й не чула, багато кого і зовсім не згадали, а позиції співаків
можна було б поміняти місцями. Отже, такий собі аналіз списку «ТОП – 200» (повний список знаходиться на сайті http://www.the-top-tens.com/lists/greatest-singer-of-all-time.asp , тут лише виконавці, імена яких
допоможуть скласти загальну картину рейтингу; в дужках після деяких виконавців
подані коментарі автора, у лапках – найцікавіші цитати із вищезазначеного сайту
– прим. автора).
1. Michael Jackson («Ніхто не віддав би за нього свій голос лише зі
співчуття». Що не кажіть, навіть ті, хто вважає, що смерть поп-короля стала для
нього найуспішнішим PR-ходом, не зможе
заперечити, що він і справді достойний цього звання).
2.Freddie Mercury («Жвавий яскравий характер, тонке почуття гумору та унікальний голос». Що ж
тут іще додати?).
5.Jared Leto («Не можна не впізнати його звучання; сам співак вражає надзвичайною
емоційністю, а його пісні мають СЕНС. Справді надихаюче». Чесно кажучи, дещо
вразило, що один із улюблених виконавців посів високе місце у рейтингу,
оскільки у жодному іншому списку його ім’я не згадувалось).
7. Elvis Presley.
8. Madonna.
13. Paul McCartney.
14. Вітас (без коментарів).
16. John Lennon («Бітлів», як бачимо, вирішили подавати по-одному).
17. Celine Dion (Одразу чомусь згадується серія «Надприродного», в якій один із героїв
повернувся в минуле та врятував «Титанік», адже в такому випадку не з’явився б
фільм і, відповідно, саундтрек).
19. Bill Kaulitz («Ахаха, прекратите!», – більше нічого сказати не можу… «Білл володіє
абсолютно унікальною манерою самовираження на сцені. Він не потребує
танцюристів на задньому плані, які б привертали увагу публіки». Ліричний
відступ: виявляється, це єдиний поп-панк гурт у світі, що не потребує
танцюристів…о_О На цьому з коментарями покінчимо, а то далі не з’явиться нічого
адекватного).
22. Whitney Houston.
23. Chester Bennington («Він може заспівати будь-що, а ще має здатність кричати краще, ніж
будь-хто інший, а потім одразу ж знову переходити на спів». Вичерпнішого опису
його таланту не придумати, однозначно!).
26. Bon Jovi.
28. Frank Sinatra.
31. Mariah Carey.
32. Enrique Iglesias.
35. Eminem.
38. Kurt Cobain (Трохи задалеко, як на мене).
40. Lady Gaga («Я думаю, Леді Гага – мій герой. Вона врятувала мене від депресії, з якої,
здавалося, я ніколи не виберусь». «Я аж плачу на її концертах». Утримаюсь від власних
коментарів…).
41. Beyonce («З майстерністю може одночасно танцювати і витягувати високі ноти»).
42. Matt Bellamy («Так багато емоційності в його голосі». «І так личить вишиванка!» –
стверджують українські фанати: на концерті в Україні Метт був одягнений саме у
вишиванку).
43. Bruno Mars.
45. Gerard Way (З усією повагою до “My Chemical Romance”, досить несподівано зустріти тут ім’я їх соліста).
52. Rihanna.
53. Jay Sean.
55. Katy Perry.
58. Ozzy Osbourne.
60. Adele (Беззаперечно, «одна із найкращих виконавиць нового покоління»).
61. Shakira.
66. Christina Aguilera («Знає, як правильно співати та поводитися, щоб стати легендою»).
68. Bob Marley.
69. Elton John.
71. Mick Jagger.
73. David Bowie.
75. Bryan Adams.
84. Avril Lavigne («Найкрутіша дівчина в рок-музиці». Важко заперечити).
86. Britney Spears (І гора «слащавых» коментарів).
90. Adam Levine.
93. Pink.
94. Luciano Pavarotti (Чомусь мені здається, що він якось нелогічно розташувався тут серед усіх
цих виконавців…)
111. Justin Bieber (Цього разу без коментарів).
112. Cher.
113. Kelly Clarkson.
120. Jenifer Lopez.
130. 2pac (Tupac
Shakur).
148. Kanye West.
151. Flo Rida.
153. Sting (На 42 позиції нижче Бібера…).
155. Adam Lambert.
170. Pierre Bouvier («Пісні, які він пише разом із Чаком (мова йде про “Simple Plan”) справді врятували багато життів». Доказом цього став трек “This Song Saved My Life”, написаний на основі фраз фанатів, взятих із Twitter-а).
171. Selena Gomez (Не зрозуміла, правда, коментаря “Shе
rocks!”).
179. Brendon Urie («Здається, що він може
співати на одному диханні без упину». «Прекрасно виступає вживу». І справді,
голос Брендона – один з найунікальніших. “Panic! At The Disco” – ось хто ‘rocks’!)
196. Edith Piaf.
Топ-200: підбиття підсумків
А де ж “Modern Talking”,
“Deep Purple”, “Led Zeppeling”, “Scorpions”, “ABBA”, всіма обожнювані у 80-і італійці?.. Всі ці списки-рейтинги-перегляди
вкрай суб’єктивні, як бачимо. Висновок лише один: експерти обирають рок (класичний
рок, як правило), люди обирають хтозна-що (в кращому випадку поп-музику).
Сьогодні існує просто неймовірна кількість виконавців, напрямків та стилів,
серед яких неважко загубитися. Вибрати «вічних» виконавців з цього розмаїття досить
важко, але аж ніяк не неможливо. Та для кожного існуватиме власний рейтинг –
єдиний та неповторний.
Більшість легендарних виконавців залишаться легендарними назавжди. Імена деяких вже потрохи відходять у забуття. З’являються нові легенди та нові претенденти на це звання. Залишається лише сподіватися на хороше: людство запам’ятає достойних.
Україна
Українці в полоні у попси. Саме «попси», а не поп-музики.
Звичайно, довго можна говорити про аудиторію, ринок збуту і тому подібне, але ж
ми самі обираємо, що слухати. І обираємо ми зазвичай пісню Заслуженої артистки
України про «была
я летом в Гондурасе и загорала на матрасе», а не «O.Torvald» чи «Антитіла». Рок-гуртів з ходу можемо пригадати лише
два – «Океан Ельзи» та «Другу ріку». Коли мова зайде про легендарних
українських співаків, називаємо Софію Ротару та беремо тайм-аут, хвилинку для
роздумів. Чому ж так? У мене на це знайдеться лише одна відповідь: тому що Михайло
Михайлович Поплавський отримав звання Народного артиста України раніше, ніж
Богдан Ступка. Але про це іншим разом.
***
Якось я знайшла підказку для співака-початківця: «15 кроків до успіху». Згадаю найголовніше.
- Співай перед публікою всюди, де це можливо.
- Створи власний канал на YouTube.
- Стань світською особою.
- Навчись стикатися з критикою.
- Приймай заперечення і рухайся далі.
- Подумай про те, щоб об’єднати свої сили з групою (бажано).
- Продовжуй самовдосконалюватися.
Виявляється, все так просто! А я журилася, коли на моїй
музичній кар’єрі поставили великий жирний хрест ще в дитинстві!.. Хоч бери та й
починай просто зараз. Судячи з того, хто з виконавців сьогодні на вершині
популярності, більшість з них саме так і робить. Адже всі ті «тиц-тиц»,
«бум-бум», Гуфи, Тіматі та дабстеп потихенько ведуть людство у зворотному
напрямку. Як казала одна моя подруга, це нагадує музику первісних людей з їх
стуканням та нечленороздільними звуками.
Іноді здається, що зараз людям «не в кайф» слухати музику
власне заради музики. Набагато цікавіше та справді захоплююче слухати її заради
виконавця, який провів добу за гратами, впав на сцені та ледве не вбився,
вийшов у вбранні з сирого м’яса, чи якого знудило під час виступу. Ну що ж,
кожному своє…
Фещук Інна
Немає коментарів:
Дописати коментар