22 груд. 2012 р.


Усім давно вже відомо, що найкращі наречені мешкають у стінах Інституту філології. Красиві, розумні, вишукані, граціозні… Цей перелік можна продовжувати і далі. Кожного номеру редколегія «Абзацу» знайомить Вас із талантами філологів. Ось і цього разу ми просто не змогли не розповісти про милу та надзвичайно приємну Наталю Шиденко. Дівчина навчається на першому курсі магістратури. Вивчає українську мову, літературу та іспанську мову. Минулого року Наталя брала участь у конкурсі «Царівна Інституту філології», де отримала спеціальний приз від туристичного агентства - безкоштовний переліт на Мальту. Наталочка мріє стати телеведучою. Уже навіть знялася у кількох телепрограмах на каналі «Тоніс» та «МаксіTV». Дівчина любить співати, писати вірші, а також захоплюється  postcrossing (обмін листівками між представникамирізних країн).

Похвала любові…

Моїй любові. Вічній і невічній.
Моїй душі розбитій об асфальт.
Усе життя, неначе по зустрічній.
Моя любове – ось Тобі хвала!
Ти навіть не герой! Тим більше і не мачо!
Твій подвиг був тільки один.
Це не забитий гол. Звичайний м’ячик.
Поцілив в моє серце. Плюс один.
Хвалю твою я несміливу вдачу!
Твої уста, що не промовлять вслід.
Привіт! Я твою щедрість не пробачу,
Коли букет троянд собі куплю! Відхід.
Навіщо мені красень синьоокий?
Твій карий погляд вище всіх похвал.
Навіщо мені стан чужий, високий?
На зріст низенький. Ну, що ж,
Хвалити Бога, не амбал.
Ти їздиш на метро. На дачу.
І любиш пісні на Шансон.
Тебе Хвалю за твою вдачу.
Ти нагадай ім’я своє. Пардон.
Мирон? Лаврентій? Чи Зизаній?
В різноманітті всіх імен.
Хвалю Твоє, хоч без вітань я.
Залишилась на Великдень.
Хвалю Тебе за три дзвінки:
На Новий рік, на Трійцю і наПокрову.
Це подвиг другий. Не забуду я повік.
Твій комплімент: Ти схожа на корову!
У квітні ми зустрілися з Тобою!
Моя любове!Ми як інь і янь!
Ти прокричав мені: Здорова!
Тебе люблю. Ти вище всіх похвал.
Це був лиш сон. І Слава Богу.
В реальності нам вистачає диваків.
Знайдеш кохання. Нібий так, нічого.
Проте, похвал вартує лиш один!
Моя любове!Вічна і невічна!
Моя душа заквітчана в квітки!
Зустріла хлопця. Мабуть,Принца.
Ні, справді принца. Се ля ві)         

***            

Зимовий день. Мереживо зі снігу.
Білі тюльпани майже цілий рік.
Зимовий день. Сталева крига.
Змерзлі фонтани синій мрій.
Вони зустрінуться десь на Майдані.
Він їй зігріє подихом долоні.
Зимовий день. Ще нон-фінале.

***

Кохання сповнене надій.
Він подарує білі квіти.
Ті, що дарують залюбки.
Вони радітимуть зимі як діти.
Ялинці вкритій конфетті…
Вони зустрінуться десь на Майдані
Біля метро, де сотні лиць.
Він обіцятиме їй гори і Багами.
Вони відвідають ще разом 100 столиць.  
           

 Життя і сметь

Свіча життя вже догоріла.
Вже догоріла вся душа.
Уся душа до тла згоріла.
Згоріла й тіло віддала.
Віддала смерті тлінну форму.
Форму без змісту і жалю.
Жалю не треба – це вже норма.
Вже норма бачити пітьму.
Пітьму, що у життя ввірвалась.
Ввірвалась й пазурі вп’яла.
Уп’ялась у щасливу душу
У душу – та вже без імя.
Ім’я… що мала за життя.
Життя без смутку і кордонів
Кордонів, берегів і рік.
І рік пройшов…
Пройшов і гомін…
Гомін далеких дзвонів золотих.
Далекі дзвони – золотії мрії.
Золотомрії, що розбились вщент.
Ущент на швидкості ламборджині
На ламборджині кольору смарагд
Смарагди-сльози у очах матусі.
Матусі, що не дочекалася доньки…
Доньки своєї , донечки, Катрусі
Катрусі милої, що без фати.
Фати… фатальної весни.

Немає коментарів:

Дописати коментар