24 лют. 2013 р.

Стоп!!! Знято!!!

( або знімальний майданчик зсередини)

Хто з нас хоч колись не уявляв себе актором серіалів, зіркою кіно та режисером?! Нам завжди було цікаво дізнатися, як саме знімаються наші улюблені кінострічки та серіали, але часто це залишається лише у наших мріях та думках, адже потрапити на знімальні майданчики справа не з легких. Та не для всіх. Скоробагатько Яна, студентка 4-го курсу нашого інституту, щодня має змогу спостерігати за роботою акторів та працювати над різноманітними кінопроектами. Вона - асистент режисера по акторам, і сьогодні ми вирішили розпитати її про особливості роботи.


Привіт, Яно. Перш за все скажи нам, якими потрібно володіти спеціальними навиками та знаннями для того, щоб отримати відповідну посаду помічника режисера?
Дивлячись, на яку саме посаду. Для моєї посади не потрібно отримувати спеціальну освіту чи володіти спеціальними навиками. Єдине, що потрібно, то це мати елементарні організаторські здібності, комунікативні навики, щоб знайти спільну мову з акторами та колегами. Якщо ж ти претендуєш на посаду оператора чи другого режисера, то в тебе мають бути певні навики або навіть освіта за фахом.

Ми знаємо, що люди, які займаються мистецтвом, працюючи в якійсь творчій царині, якоюсь мірою відрізняються певними психологічними особливостями: більш вразливі, можливо, більш чуттєві. От як ти виходиш з ними на контакт, знаходиш спільну мову, щоб співпрацювати без конфліктів на непорозумінь?
Ну, перш за все, що до кожного потрібно знайти свій підхід. У принципі, мені, на даний момент, пощастило працювати з тими акторами, які ідуть співрозмовнику назустріч. Тим більше, якщо вони помічають те, що ти хочеш з ними співпрацювати, налагоджувати зв’язки, то вони відразу ж налаштовуються на співпрацю та відкритий діалог з тобою . Якщо у вас різні думки, то тут ти вже намагаєшся знайти компроміс, вийти на спільні точки в інтересах та зацікавленнях.

А що ти можеш визначити як найскладніше в роботі на знімальному майданчику?
Якщо говорити в загальному, то це дуже довгий, ненормований робочий день. Тому що, наприклад, якщо заплановано зняти за день 20 сцен, то коли б ми не закінчували, чи о 19.00 годині вечора, чи о 2.00 ночі, ми повинні завершити роботу. Кіношник – це людина, яка рано встає, о 7-ій ранку вже на роботі і яка працює до упору, до останніх сил.

А наскільки тобі допомагає фах філолога в твоїй роботі?
Ну іноді мені здається, що якби не філологія, навики комунікації, то я не могла б спілкуватися з деякими акторами. Є достатньо складні люди, до яких важко підібрати слова. Я не відкриватиму всіх таємниць, але скажу, що є часто такі ситуації, коли в актора часто не ладяться стосунки з режисером і тоді необхідно знаходити окремий підхід до кожного з них і допомагати їм знайти спільну мову. І це достатньо складно.

А з яким відомими людьми ти встигла попрацювати за цей час?
Це Оксана Сташенко (відома роллю судмедексперта в телесеріалі «Мухтар»), Олексій Вертинський, Олексій Агапян, Тамара Яценко, Олена Рєпіна (відома своїми ролями в театрі, що ставить сцени за п’єсами Леся Подерев’янського), Олександр Ярема (ведучий на телеканалі СТБ).
Насправді, є дуже багато молодих, перспективних акторів, які були б дуже відомі, якби у них був поштовх, якби у них був такий проект, що «загримів» і неодмінно прославив їх, адже потенціал у них дуже великий. Це - Вікторія Булітко. Вона зараз багато знімається в наших сучасних телесеріалах.

Які телепроекти, до створення яких ти долучилася вже вийшли на телеекрани?
Ми зараз працюємо на замовлення телеканалу К1. Вже другий рік. Це був серіал «3 сестри» з режисером Андрієм Осмоловським. Шість сезонів ми відзняли. Я ж працювала лише на п’ятому та на шостому. Також серіал «Щоденники вагітної жінки» знову ж на замовлення телеканалу К1, де в головних ролях Вікторія Булітко та Євген Сморигін, а режисер Наталія Песеницька, що вже транслювався на телеекранах українців під час новорічних свят.
Зараз же ми працюємо над новим проектом з дуже відомим режисером Максимом Коперніком. Проект має назву «Богиня ефіру». Побачимо, що з цього вийде.) Його мають запустити десь в березні-квітні цього року.

Чи бачиш ти себе в подальшому у цій царині?
Ну, побачимо як складеться. Я б дуже хотіла. Це галузь, де немає ніколи рутини. Тут щодня щось нове. Щодня ми переїжджаємо на нові локації, щодня ти знайомишся з новими людьми, бачиш нові образи, переживаєш, так би мовити, з героями на знімальному майданчику. Це все наскільки цікаво, що ти протягом робочого дня й не замислюєшся про те, чи ти хочеш спати, чи їсти і що ти працюєш вже 15 годин поспіль. Саме це я ціную у своїй роботі найбільше.
А ще мені надзвичайно пощастило з колективом. Щодня я просинаюся з думкою про те, що коли зараз приїду на роботу, то мене там привітають лише посмішками, позитивними емоціями, новими жартами та враженнями.
Це і дарує мені щастя щодня.

Христина Шевичк

Примітка: головний редактор не несе жодної відповідальності за мовні недоліки автора статті!

Немає коментарів:

Дописати коментар