29 вер. 2012 р.


 "... Як легше адаптуватися до навчального процесу?"

Осінь – це час нових проектів, це вихід з «режиму відпочинку», а для декого й перехід в «режим очікування». Найчастіше ми поділяємо рік на «літо» та «навчання». Саме тому  перелаштуватися так непросто! Якби можна було натиснути кнопку «Увімкнути» і одразу налаштуватися на потрібну хвилю!.. Сприйняття, увага, пам'ять – усе йде у відпустку. Відбувається зміна середовища, темпу життя, кола людей, що нас оточують. Вересень – це все ще пора радісного байдикування.
Цього року студентам пощастило. Вони відпочивали аж три місяці. А зараз так тяжко примусити себе прокинутися рано. Постає питання: як легше адаптуватися до навчального процесу – після короткого чи довгого відпочинку? Хтось скаже«Краще два місяці. Чому? Інакше стаєш зовсім лінивим. Та й забуваєш усе…»

          Якщо серйозно, то адаптація не тільки торкається навчального процесу, а й зачіпає багато аспектів функціонування організму людини та її діяльності. На біологічному рівні даються взнаки зміни фізичних умов: температури, освітлення, звуків  тощо. На психічному – пристосування нервової системи, процесів пізнання та інтелектуальної сфери до навчальної діяльності. Психологічно необхідним є  звикання до нових умов, вимог, порядків. Емоційно-вольова та мотиваційна сфера також зазнають змін.
     Найсуттєвішим є соціальний фактор. Зустріч   із друзями, нові одногрупникинові знайомства, нові викладачі, інша кімната, інші сусіди. Можливо, навіть інший соціальний статус. Темп життя пришвидшується: з’являється величезний обсяг справ, турбот, інтересів, бажань, терміни  виконання яких вкрай стислі. Та й проста метушня навколо стає чомусь більш помітною.
Думка психолога з цього приводу така«Чесно кажучи, здатність до адаптації мало залежить від тривалості відпочинку. Я швидше наголосила б на тому, що період пристосування для кожного організму – це приблизно два перших тижні. Цей процес повністю індивідуальний. Комусь, наприклад, легше почати роботу одразу, а хтось буде збиратися цілий день. Так само й тут. Немає єдиного погляду. Швидше за все, треба аналізувати можливості та здатності кожної людини окремо».
Доведено, що холерикам та сангвінікам легше адаптуватися завдяки рухливим та сприйнятливим до змін нервовим системам. Флегматики «вмикають» свій механізм психологічного захисту, який супроводжується повільними реакціями. Найбільше труднощів виникає в меланхоліків. Їм найтяжче опанувати відчуття комфорту та безпеки. Можливо,  навіть виникнення так званої «психофізіологічної бурі», яка за собою тягне стривоженість, знервованість, невпевненість, апатію, відстороненість.
Зміна режиму сну та харчування, а також труднощі, пов’язані з поєднанням дозвілля та навчання, перешкоджають адаптації.
Найважче першокурсникам: різкий перехід до самостійного життя, невпевненість, страх, сумніви.
          Усе ж, десять місяців не оминуть навіть найбільш легковажних. Вихід один: розвантажити пам'ять. Щоб відновити сили, потрібно чимало часу. Тобто, коли говорять про канікули, потрібно пам’ятати : тривалість вимірюється якістю. Відпочивайте так, аби сил вистачило не на один, а на цілих два навчальних роки.

Інна Фещук

Немає коментарів:

Дописати коментар