29 вер. 2012 р.


ЯКІ ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ У СТУДЕНТІВ ІНСТИТУТУ ФІЛОЛОГІЇ?

         Одного осіннього ранку, чекаючи на зупинці чергове переповнене маршрутне таксі, я підслухала розмову двох чоловіків:
·         Слухай, друже, уявляєш. у компанію, де я працюю, прийшло нове керівництво!
·         І що?
·         А то, що молоде.
·         Ось воно що! Позвільняло, напевно, «старичків»?
·         Так, усіх пенсіонерів від 55. І куди їм тепер?
·         Куди-куди? Додому. Я вважаю, що це правильно. Бо ти знаєш, скільки зараз молодих людей з освітою (навіть не з однією) не працює? Наша держава вже перетворилася на пенсіонерну…
Така розмова викликала запитання: «Де студенти реалізуються, якщо пенсіонери не хочуть іти на заслужений відпочинок?» Відповідь  отримала завдяки анкетуванню третьокурсників та магістрантів Інституту філології. Результати  вразили. Вас, думаю, вони також здивують.

Результати опитування
 ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ У СТУДЕНТІВ ІНСТИТУТУ ФІЛОЛОГІЇ
ДЕ ХОЧУТЬ ЖИТИ?
в Україні                                     60%           
за кордоном                              35%                    
важко відповісти                      5%
                     
ДЕ БАЧАТЬ РЕАЛІЗАЦІЮ СВОЇХ ПЛАНІВ?
в Україні                                      58%        
за кордоном                               32%            
важко відповісти                       10%  
  
ЧИМ ЗАЙМАТИМУТЬСЯ ПІСЛЯ ІНСТИТУТУ ФІЛОЛОГІЇ?
вчитимуться:          а) за кордоном   10%      б) в Україні    14%  
працюватимуть:    а) за кордоном   11%      б) в Україні     45% 
важко відповісти   15%
5% ще не визначилися (хочуть працювати і вчитися  за кордоном або в Україні)
     
         Більшість студентів Інституту філології, виявляється, патріоти, бо жити і працювати  плануює в Україні. Це приємно, бо, здавалося, позиція України як держави не є у першості світових рейтингів. Але все-таки наша країна прагне до змін. Останнім часом компанії, які розвиваються на українських теренах, намагаються утримати найкращих фахівців . Хоча відсоток тих, хто емігрує, не настільки низький, аби розслаблятися владі.
         Приємно радує, що 10-15% студентів після Інституту філології прагнуть далі вчитися рухати науку вперед  свіжими дослідженнями. За результатами анкетування, 10% випускників інституту мріють про продовження навчання за кордоном, що свідчить про отримання якісної освітньо-кваліфікаційної бази у стінах КНУ.
         Лише 5% респондентів ще не визначилися  у житті. Вони не знають, чого хочуть до чого прагнути. Але такі люди були і будуть завжди.
      Отже, проведене у стінах Інституту філології опитування показало, що кадрове питання в Україні не настільки трагічне, як здається на перший погляд. Майбутні випускники цілеспрямовано хочуть жити й розвиватися на Батьківщині. Серйозна перешкода -  люди, які, заробивши пенсію, не хочуть поступатися своїм місцем. Їм можна  поспівчувати, адже всі  колись зустрінемо старість. Певно, болісно  виходити на заслужений відпочинок,  бо завжди хочеться залишатися молодим (хоча б у душі).  Розв’язати  це питання може лише державний апарат країни. Якщо держава хоче утримати цінних кадрів на українському просторі, то має зробити нормальну пенсію, аби люди без остраху зустрічали старість. А молодь таким чином знайде собі місце під сонцем на рідній землі й не виїжджатиме за кордон.

Олександра Борейчук



Немає коментарів:

Дописати коментар