Абзац

«…Дах, під яким зберігаються народні скарби»

Хто Вам сказав, що українські народні пісні не популярні?! Навпаки, сучасне мистецтво – синтез течій, напрямків, жанрів. Не обійшлося й без усної творчості. Сьогодні серед українців багато шанувальників народної пісні, яким не байдужа її доля. Саме до них належить і студентка 3 курсу спеціальності «Фольклористика, українська мова і література та іноземна мова» Інституту філології  Оксана Масло. Разом зі своїми друзями вона організувала минулої осені  гурт «Стріха». Про історію заснування, творчість та перспективи Оксана   розповіла нам під час розмови.

Назва.

Довго думали, як назвати гурт. Хотілося, щоб це була колоритна назва, яка б відбивала концепцію нашої творчої діяльності, її ціль. А потім раптом із пам’яті виринули старенькі сільські хатинки під солом’яною стріхою, які ще й досі  можна зустріти де-не-де в селах. Від них віє старовиною. І уява відразу починає малювати те життя, яке кипіло колись під цими дахами... Українська хата – це скарбниця духовних речей: обрядів, звичаїв, пісень, у яких і оживала неповторна українська душа. От і вирішили назвати гурт «Стріха» -  тобто, дах, під яким зберігаються народні скарби – пісні.

Концепція творчості.

Нам цікаво не просто відтворювати автентичні народні зразки, але й трансформувати їх у щось нове, уже своє, додавати власне, авторське бачення. Ми брали участь у різномантних клубних перформенсів. Крім того, нас запрошували виступати в музеї під відкритим небом в Пирогово, а в жовтні – виступатимемо в хатинці Т.Шевченка на Майдані. І це говорить про те, що наша творчість  актуальна, нею цікавляться. А якщо є аудиторія – то мистецтво приносить подвійне задоволення. Це надихає творити, експериментувати...

Отже, пропагуючи, популяризуючи українські пісні, ми хочемо, щоб кожна сучасна людина відчула зв’язок зі своїм стародавнім корінням.

Стиль.

Наш стиль важко визначити конкретно. Та ми й не намагаємося цього зробити. Не ставимо себе в якісь певні рамки, адже творчість – це завжди експерименти, пошуки. Пробуємо відчути кожну пісню серцем, а тоді… Куди вже «понесе» фантазія. Окрім фольку, у нашій творчості є елементи джазу, блюзу, інших музичних стилів. Самі ми жартівливо кажемо: «Етно –а-то-і джаз». Жанри пісень також різноманітні: чумацькі, ліричні, колискові, купальські пісні, є одна коломийка. Прагнемо торкнутись якомога більшого спектру жанрів, адже всі вони такі різні та унікальні.

Плани на майбутнє.

Перш за все, намагаємося відшукувати маловідомі зразки, унікальні твори, аби поповнити ними свій репертуар. Деякі пісні зібрані в процесі фольклорних експедицій, проведених в центральних регіонах України. І стосовно цього треба сказати:  людей, які ще можуть щось заспівати, стає все менше і менше, а, отже, треба поспішати... От і хочемо записати якомога більше цінного... Що стосується самого гурту , то його склад  досі формується, адже нам важливо зібрати під нашою «Стріхою» людей, які не тільки гарно володіють інструментом, але й розуміють, задля чого все це робиться. Сьогодні маємо такий склад : Оксана Масло – вокал, Юлія Танигіна – рояль, Євген Бондаренко – саксофон, Вікторія Баркар – перкусія. Плануємо додати контрабас або бас-гітару. У гурті демократія: кожен  бере активну учать у створенні нашого репертуару, пропонує своє бачення майбутнього твору, засоби для його втілення в музиці.

Отже, попереду багато праці та творчих пошуків. Ми віримо, що робимо добру справу.

Нібито прості  студенти, а скільки корисного роблять для розвитку нашої культури. Тож побажаємо молодому гурту творчого натхнення, люблячої та відданої аудиторії слухачів, нових та гарних пісень.

Олена Худенко