1 груд. 2011 р.

ARSENALE 2012: про високе

Це літо буде особливо важливим для нашої країни. Є надія на те, що про Україну нарешті заговорять у всьому світі, а потік щедрих туристів стане цілющим для місцевої економіки. А якщо ви подумали тільки про те, що футбольні фанати - не кращі спонсори, і проблеми, що очікуються з гуртожитками - не найкраща перспектива на літо, то я вам скажу: «Фе!». Як, ви не знаєте? Як, ви не в курсі? Україна в 2012 році стане не тільки країною проведення чемпіонату Європи з футболу, а й першої Київської бієнале сучасного мистецтва.

У майбутньому році Київ увійде в родину світових міст - культурних центрів, славних проведенням своїх бієнале - спеціалізованих художніх виставок, що відбуваються кожні два роки. У світовій практиці налічується близько 200 бієнале, присвячених тому чи іншому виду мистецтва, тематиці, профілю або напряму, на сьогодні найвідомішою є Венеційська. Україна ж приєднається до тих небагатьох, які зосереджені в музейному просторі - зокрема, Whitney Biennial (США), а також Tate Biennial (Великобританія).

Місцем проведення обрали «Мистецький Арсенал», де буде розташовуватися головний проект, а спеціальна і паралельна програми – очікуються в державних і приватних музеях, фондах, мистецьких центрах, галереях, «на громадських просторах Києва» (як висловилися організатори). На честь місця проведення проект отримав назву «Арсенале», тема звучить інтригуюче: «Кращий час, гірший час. Відродження і апокаліпсис у сучасному мистецтві».



Куратор Девід Еліот і комісар Наталія Заболотна. Courtesy Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»


Девід Еліот, куратор першої української бієнале, роз'яснив: «Як епіграф до бієнале я використав цитату з «Повісті про два міста» Чарльза Діккенса, але не тому, що я патріот Британії (тут, на Україні, живуть люди, які часто більш глибоко знають британську літературу, ніж мої співвітчизники). «Кращий час, гірший час» - цими словами Діккенс схарактеризував епоху Великої французької революції, але ці ж слова чудово описують наш час. Ми одночасно живемо і в кращій, і в гірший час, і якщо продовжити логічний ланцюжок, то можна зробити висновок, що час цей - апокаліптичний. Але я зовсім не маю наміру нікого лякати: у поганому можна знайти хороше, в хорошому - погане. І тільки якщо ми розуміємо це, ми в стані вижити на нашій планеті. Глобальне потепління, ядерна енергія, яка весь час намагається вийти з-під контролю людини, відмирання ідеологій і виникнення нових ідеологічних систем - контекст, в якому живуть і працюють сучасні художники. І мені б хотілося зробити виставку, в рамках якої ми б всі спробували знайти відповіді на ці та інші актуальні питання сучасності ».

Тепер необхідно хоч декількома словами розповісти, хто ж такий цей Еліот і чому саме він приїде до нас робити «Арсенале». Девід Еліот є одним з найвідоміших кураторів Великобританії і фахівцем з сучасного мистецтва колишніх республік СРСР. Еліот очолював Музей сучасного мистецтва в Оксфорді, Художній музей Морі в Токіо, Музей сучасного мистецтва в Стамбулі й Стокгольмі. Він був куратором останньої бієнале в Сіднеї, яка проходила в 2010 році.

Про перспективи сприйняття українського мистецтва у світі Девід говорить: «На мою думку, сприйняття України світовою арт-спільнотою як пострадянської країни себе повністю вичерпало. Тому для мене великий виклик стати куратором української бієнале, відкрити світові не тільки новий унікальний простір, яким є «Мистецький арсенал», а й запропонувати новий погляд на країну та її мистецтво, яке може бути дуже цінним для розвитку світового художнього контексту».

Наталія Заболотна, генеральний директор «Мистецького арсеналу», отримала звання комісара «Арсенале». Катерина Дьоготь (Росія) буде відповідати за «теоретичну платформу». Олександр Соловйов - куратор спеціальної програми. В організаторах ще значиться Міністерство культури України, Київська міська державна адміністрація, Державне управління справами.

Еліот про це сказав так: «Я вже працював над подібними великими проектами і знаю всі можливі труднощі. Я познайомився з ініціаторами бієнале, намагався зрозуміти, чи усвідомлюють вони всю важливість і складність свого рішення. Адже бієнале - домашня тварина: раз його завів, то треба все життя про нього піклуватися. Уряд і його представники повинні розуміти, що сучасне мистецтво треба підтримувати, причому не тільки одноразово, заради одного міжнародного форуму, але й у наступні роки ». На багато сподіваються і наші міністри, Михайло Кулиняк (міністр культури України), запевняє: «Україна довго чекала такої потужної культурної ініціативи, якою стане перша київська бієнале. Впевнений, що ця інноваційна для нашої держави мистецька подія засвідчить нові орієнтири в культурній політиці. Завдяки першій київській бієнале Україна представить на міжнародному мистецькому просторі свій оновлений образ - образ держави XXI століття».

Що ще потрібно згадати про «Арсеналє»? Гроші. Тема завжди популярна, що підвищує рейтинги (а я ж хочу бути популярною). Бюджет «Арсеналє» на сьогодні досить солідний і складає близько 38 млн. грн., причому передбачається, що половина коштів буде виділена з державного бюджету. Для порівняння: за словами Наталії Заболотної, на останню Московську бієнале було витрачено близько $ 5 млн.


Відкриття бієнале відбудеться 17 травня 2012 року, після чого виставки будуть відкриті для відвідин до кінця літа. Всього експозиція займе площу в 20 тисяч квадратних метрів в Арсеналі, крім цього, спецпроекти розмістяться в інших місцях - Інституті проблем сучасного мистецтва, Національному художньому музеї України, Київському музеї російського мистецтва, «Шоколадному домі», галереї «Лавра», а також в інших галереях і арт-центрах Києва.
Що ж, якщо ви вже дочитали до цього місця, то повинні розуміти, що Кінця Світу в 2012 не буде, буде Київська бієнале, і все було б просто в шоколаді, якби ми не жили там, де ми живемо, і в той час , в який ми живемо. В газеті «День» написали розумну фразу: «Чи пройде перша «Арсеналє» з оголошеним розмахом, або сподівання організаторів так і залишаться сподіваннями - стане відомо найближчим часом». Марія Кравцова з Bottega Magazine взяла інтерв'ю у Девіда Еліота, і вийшло приблизно так:

М. К.: Вам відомо, що комітет «Маніфести» робив українському міністерству культури пропозицію провести чергову європейську пересувну бієнале в Києві? Судячи з усього, ця пропозиція була відхилена. Чому, на вашу думку, Україна вирішила проводити власну бієнале, а не скористатися відомим всьому світу брендом?

Д. Е.: Я нічого про це не знаю, можу лише сказати, що бієнале в Києві - це не локальна бієнале, вона все одно так чи інакше буде вписана в інтернаціональний контекст.

М. К.: Я мала на увазі інше. Існує величезна кількість бієнале, і, на жаль, не всі вони цікаві міжнародному співтовариству, залишаючись тим самим у локальних рамках. Наприклад, більшість міжнародних видань з мистецтва проігнорували Московську бієнале як подію, що рекомендується відвідати професіоналам і любителям мистецтва. Я впевнена, що інтерес до Московської бієнале з боку міжнародного співтовариства знижується. Подібна доля може спіткати і бієнале в Києві. Вона, можливо, і буде важлива для локального контексту, але чи стане вона по-справжньому міжнародною подією?

Д. Е.: Я не знаю.

Тобто, як би там не було, ніхто не знає, чим стане «Арсеналє» для Україні, чи вийде все, що задумано, чи приїдуть люди подивитися на нас, чи буде нам що показати їм, чи відгукнуться світові художники, знаменитості, Зірки, чи дасть держава обіцяні гроші...

У будь-якому випадку, я думаю, що бієнале, як і музей сучасного мистецтва, давно стали ознаками глобалізації (такими ж як і «Макдональдс»). А далі - приблизно так: заява про готовність тієї чи іншої країни прийняти бієнале - дуже серйозна справа, особливо якщо враховувати, що владі, як правило, немає ніякого діла до мистецтва. Бієнале будується згідно з логікою будь-якої іншої великої виставки. Чи стане вона успішною чи не відбудеться як подія, залежить від якості представлених робіт і від того, якого куратора запросять організатори і наскільки ця людина здатна підібрати роботи, вміє спілкуватися з художниками і вибудовувати експозицію. Щоб бієнале вдалася, потрібно взяти до уваги місцевий контекст, оптика куратора повинна бути в першу чергу обумовлена ​​географією. Обов'язково потрібно враховувати, в якій точці планети, в якому політичному, економічному, соціальному, а головне - художньому контексті повинна пройти бієнале. Крім того, важливо розуміти, що рівень місцевих художників та митців міжнародних, яким належить прийняти участь в одному і тому ж проекті, повинен бути однаково високий. Не може бути особливого ставлення до художника з України, навіть якщо великий проект робиться на Україні і для України. Тому куратор або куратори бієнале повинні бути здатні сконцентруватися на тому, що відбувається зараз, а також спробувати зробити прогноз на майбутнє.

А нам з Вами залишається чекати і сподіватися, що все вийде.:)
Довгаль Кристина


<><><><><><><> 
Вид експозиції Великого скульптурного салону в будівлі Арсеналу, 2011. Courtesy Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»


Немає коментарів:

Дописати коментар