Життя на стипендію

Драма. Частина 1.

Гроші для будь-якої людини – це незвідана річ, яка тяжко дістається та незрозуміло куди щомісяця дівається. Знайома річ: «прийшла» стипендія – можна гуляти. Але минає кілька днів - і от ви, натхненні та збентежені, дивитесь у гаманець, звідки вам привітно відсвічує пустота, та думаєте про сенс життя. А потім, зітхнувши, телефонуєте батькам із старим як світ: «мамо, тату, вийшліть, помираю», або влазите в борги, або починаєте терміново шукати роботу.

Так чи інакше, мистецтво вижити навіть на нинішні 720 грн на місяць – таки дійсно великий талант. Якщо цю суму поділити на 30 днів у місяці, отримуємо «прожитковий максимум», який на день складає:

720 : 30 =  24 гривні.

Наш кореспондент Олексій Шендрик отримав «бойову задачу» хоча б протягом п’яти днів (з яких два навмисне вихідні) протриматись у режимі жорсткої економії, щоб перевірити, чи може нормальна людина жити на такі гроші і що вона під час цього має відчувати. Олексій проживає з батьками в Києві, і під час експерименту за домовленістю він не міг прохати їх про грошову допомогу.

Встигнути все

        Робота. Навчання. Особисте життя. 

Цей "комплект" для більшості сучасних студентів можна назвати "стандартним", але в реальності життя видається ще напруженішим, адже хочеться ще і на гітарі пограти, і китайську вивчити, і з друзями зустрітись, і спати хоч зрідка більше ніж 3 години.  Наскільки б принадними не були мрії про 72 години у добі, але якщо ви не збираєтесь відвідати іншу планету Сонячної системи (золота мрія трудоголіка - Венеріанська доба тривалістю у 116.8 разів більше, аніж Земна) доведеться оволодіти мистецтвом встигати все за стандартні 24. Досягти цього можна кількома шляхами, і якщо великого бажання розпрощатися з якимось із видів вашої діяльності не видається можливим, то лишається лише один - грамотне планування.

 

10 варіантів кар’єри для філолога

Скільки раз нам доводиться чути: «Філолог – це не професія, це лише освіта», «З філологією далеко не підеш…», «Ну і ким ви будете? Вчителями мови і літератури?» Такими питаннями закидають нас, філологів, наші знайомі, близькі та друзі, котрі обрали модніші спеціальності і думають, що спіймали бога за бороду. Насправді ж кар’єрні можливості для філолога не такі вже й обмежені. Потрібно просто про них знати!

На традиційних для філолога варіантах «кар’єри», таких як вчитель, викладач, науковець, перекладач, спинятися не буду, адже ними для нас і так опікується рідний універ. А от цікавими і набагато ширшими та перспективнішими є можливості кар’єри в суміжних з філологією сферах. На них і зупинимося детальніше.

Містер ІФ: як наші хлопці стереотипи руйнували

            Щорічне проведення конкурсу краси в Інституті філології вже стало традиційним. Вродливі дівчата, розкішні сукні, стрункі ніжки, усмішки, дефіле…ех… З такою кількістю дівчат як в ІФ подібні конкурси можна проводити чи не кожного тижня. Недарма кажуть, що Інститут філології – це інститут прекрасних панянок. Та цьогорічне дійство зруйнувало всі стереотипи.

9-го грудня в теплий (як на зиму) спокійний вечір у Червоному корпусі Київського національного університету імені Т. Шевченка повітря наповнене хвилюванням: хлопці-філологи готуються до виходу на сцену. Актова зала заповнена галасливими дівчатами-вболівальницями, члени журі (звичайно, жінки) вже одягнули незвичну їм маску суворості, фотографи зайняли найвигідніші кутки: всі в очікуванні прем’єри – конкурсу «Містер Інституту філології 2011».

Конкурсантами-дебютантами стали п’ятеро енергійних хлопців різних курсів та спеціальностей, яких об’єднувало неймовірне почуття гумору, безмежність талантів, впевненість у собі та, звичайно, жага перемоги. 

Яніна Дияк: «В цьому конкурсі можливо все!»

Будь-який поворот подій був реальним на Всеукраїнському студентському поетичному конкурсі «Турнір поетів», організованому сайтом «Лови момент». Кожен з учасників мав шанс на перемогу, і цьому яскравим прикладом є студентка нашого інституту Яніна Дияк. Вона залюбки поділилася зі мною історією свого шляху до перемоги.

Як ти дізналася про Турнір? Чи брала участь ще в якихось конкурсах?

Про конкурс дізналась ще в минулому році, коли переможець першого «Турніру поетів» Олена Герасим’юк (Загорка Лємпіцка) попросила мене підтримати її. А в цьому році просто уважно читала "Лови Момент" і вирішила спробувати себе. Перемагала і брала участь багато де, але ще в шкільні роки. Після вступу в університет стала менше приділять цьому час.

Філологи вирушили у подорож різдвяною Європою

22 грудня 2011 року, напередодні Різдва, в Інституті філології відбулася мандрівка країнами Європи. Це свято проводиться не вперше в стінах Жовтого корпусу. Постійним ініціатором дійства є Тетяна Доній, яка згуртовує студентів, сприяє їхнім ідеям. Цьогоріч студенти та викладачі представляли традиції святкування різдвяних свят у Німеччині, Великій Британії, Франції, Італії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Польщі та Сербії.

 

Андріївські вечорниці

Що не кажіть, а цікавість – таки потужна сила. Нам завжди кортітиме дізнатися про майбутнє, про долю, про судженого – рядженого. Як і раніше, так і зараз звертаємось до усної народної творчості. Багато різних традицій, звичаїв дійшло до нас. Колись дуже популярні, Андріїівські вечорниці і сьогодні викликають чималий інтерес.

Андрія – молодіжне свято. Відзначалось воно за старим стилем 30 листопада, а нині 13 грудня. Не зважаючи на містичну дату, молодіжні зібрання цього дня були наповнені веселощами та розвагами і подекуди називалися великими вечорницями. На Андрія вдавалися до різноманітних прийомів любовно – шлюбної магії: засівання конопель, ворожінь із балабушками, калитою. Ці ворожіння мали відповісти на такі основні питання: чого чекати в Новому році – шлюбу чи смерті; якщо шлюбу – то хто буде чоловіком; чи буде шлюб щасливим. Намагалися також дізнатися про матеріальне  становище майбутнього чоловіка, його професію, головування у майбутній сім’ї.

Мрія, яка стала реальністю

Сьогодні багато студентів та абітурієнтів мріє про освіту за кордоном. Але при цьому одразу виникають десятки запитань - від найглобальніших (яку країну та який ВНЗ краще обрати, які мовні навички необхідні, як проходить процес навчання тощо), до буденних,але не менш важливих: де жити, чим харчуватися, чи можливий підробіток під час навчання, і, власне, на яку грошову суму слід розраховувати. Тож яке воно, студентське життя у іншій країні? Відповісти на усі питання в одній статті, на жаль, неможливо, проте ми спробуємо розглянути  найсуттєвіші з них.

Обираючи країну, ми керувалися  перспективністю серед інших міжнародних освітніх програм, доступністю цін, включаючи можливе навчання на контрактній основі та високим рівнем можливостей для студентів ВНЗ. Отже, сьогодні поговоримо про Чехію, а саме- порівняємо навчання у приватному та державному ВНЗ.  За зразок нами було обрано Метропольний університет, один з найкращих приватних університетів Чехії (Metropolitni univerzita, функціонує з 2001 р.) та Карлів університет (Univerzita Karlova, заснований 1348р.), один з найстаріших університетів Європи та світу. Обидва університети знаходяться у Празі.

Передусім хочемо зазначити,що якість навчання та викладання в обох ВНЗ на досить високому рівні, приваблює  й широкий вибір спеціальностей.

Це - Спарта!

Зло на ім`я "ремонт" прийшло до Інституту філології наприкінці серпня, за кілька днів до того, як двері корпусу гостинно відчинились перед тисячами студентів.

Мелодійне свердління стін та ритмічне забивання гвіздків, аромат свіжої фарби, пил на всіх можливих поверхнях, який перетворював коридори на мініатюрні Туманні Альбіони -  на кілька місяців стали незмінними супутниками навчального процесу.

На партах найколоритніших аудиторій корпусу - підвальних, взагалі можна було сміливо експериментувати зі створенням пальцевого малюнку, оскільки це дозволяв зробити шар вапна і пилу, яким були вкриті не тільки столи, а й сидіння.

Дмитро Стус: "Письменництво – це передусім ремесло"

Чи вважаєте Ви, що можна навчити когось бути письменником? Чи справа у таланті?

Не сумніваюся в тому, що література, якщо вона професійна, то це, по-перше, ремесло, по-друге, ремесло, по-третє, ремесло, а вже потім – талант.

Молодим письменникам роблять ведмежу послугу, кажучи, що стати справжнім автором можна лише завдяки таланту. Основа будь-якого жанру літератури – теорія. Талант, у свою чергу, допомагає точніше відтворити світ, образи, більш чи менш глибоко передати побачене, зачепити читача на рівні змісту.

ARSENALE 2012: про високе

Це літо буде особливо важливим для нашої країни. Є надія на те, що про Україну нарешті заговорять у всьому світі, а потік щедрих туристів стане цілющим для місцевої економіки. А якщо ви подумали тільки про те, що футбольні фанати - не кращі спонсори, і проблеми, що очікуються з гуртожитками - не найкраща перспектива на літо, то я вам скажу: «Фе!». Як, ви не знаєте? Як, ви не в курсі? Україна в 2012 році стане не тільки країною проведення чемпіонату Європи з футболу, а й першої Київської бієнале сучасного мистецтва.

У майбутньому році Київ увійде в родину світових міст - культурних центрів, славних проведенням своїх бієнале - спеціалізованих художніх виставок, що відбуваються кожні два роки. У світовій практиці налічується близько 200 бієнале, присвячених тому чи іншому виду мистецтва, тематиці, профілю або напряму, на сьогодні найвідомішою є Венеційська. Україна ж приєднається до тих небагатьох, які зосереджені в музейному просторі - зокрема, Whitney Biennial (США), а також Tate Biennial (Великобританія).

Валерій Бедрик: «Живопис – це німа поезія, а поезія – це мова, що говорить»

8 листопада 2011 року в мистецькій залі інституту філології відбулося відкриття виставки зорової поезії «Актуальне мистецтво». Ініціювала її кафедра історії української літератури та шевченкознавства. А подарував роботи доктор Микола Сорока (Альбертський університет, Едмонтон, Канада).

Довідка «Абзацу»: «Зорова поезія» - особливий жанр, який стоїть на перехресті візуального мистецтва і літератури. Акцент робиться передусім на чуттєвому сприйнятті: так народжуються «вірші» у формі різних геометричних фігур, предметів, химерних візерунків, які несуть певне змістове навантаження.

Радіо ІФу - в твоїх руках

Радіо у філологів – це не лише грандіозна подія, а й можливість розвиватися. Але чи існує ця можливість реально, чи бажають студенти дійсно розвиватися, це вже питання?

Після довгострокової відпустки радіо Жовтого корпусу відновило свою роботу. До 10-ої річниці Інституту філології було запущено два ефіри, які справили позитивне враження на слухачів (скарг не було). Але останній, який виходив 16 листопада усіх вразив якістю свого звучання (на що і скаржилися викладачі в минулому році). Після такої ситуації організатори та дирекція вирішили змінити все кардинально.