День міста у Чернівцях

(Записки очевидця)

Місто зустріло нас холодним дощем та пронизуючим вітром. Проте несприятлива погода не лякала – ми зігрівалися теплом дружніх розмов та жартів.

Вийшовши із міського вокзалу, ми попрямували вулицею вгору. На перший погляд Чернівці нагадують Львів: ті ж старовинні будівлі, та ж бруківка на дорогах. Склалось враження, ніби мешканці часто хворіють та порушують закон, бо кількість аптек та юридичних контор на нашому шляху просто вражала)) Або ж у Чернівці стікаються усі безробітні фармацевти та юристи Через 15 хвилин ми опинилися на так званій площі Турецької криниці (хоча насправді у її центрі розташований фонтан, а не криниця). Тут одночасно відбувалося декілька заходів, а саме – фестиваль народних ремесел «Буковинські джерела», Свято ковалів, Свято майстрів «Різьбярське диво» та й загалом розташувався мистецький узвіз.

Уся площа була всіяна палатками з різноманітним начинням. Якщо ви прихильник української народної творчості, побуту чи просто патріот (або ж приїхали до України вперше й бажали б купити знаковий сувенір на згадку врешті-решт), то в цей день у Чернівцях можна було знайти все: починаючи від традиційних українських вишиванок й закінчуючи смачними сирними кониками.

Кажуть, щастя за гроші не купиш. Проте, нам вдалося його власноруч викувати тут же поблизу, в імпровізованих кузнях. Тричі вдаривши важким молотом по спеціальних металевих заготовках, ми отримали монетки «На щастя» та «На любов і злагоду».

Крокуючи далі по вулиці Головній, ми дісталися Центральної площі. До Дня міста тут проводився благодійний аукціон Фонду «Подаруй дитині життя», лотами на якому були художні витвори студентів Чернівецького національного університету. Зароблені гроші пішли на лікування онкохворих.

На другому боці площі проводилось свято хліба «Буковинський завиванець». Від розмаїття тістечок і булочок розбігалися очі (ще б пак, усе коштувало в межах 10 гривень). Ми обрали 4 найпривабливіших й скуштували їх, прямісінько посеред площі.

Вулиця Ольги Кобилянської, на яку ми потрапили відразу ж із Центральної площі, зосередила на собі багато дрібніших розваг. Тут були й «живі» статуї, Гаррі Поттер з компанією, люди в чорному – з усіма можна було безкоштовно сфотографуватися. Музика численних аматорських колективів лунала на все місто. На вулиці Ольги Кобилянської розташувався Чернівецький краєзнавчий музей (вхід – 3 гривні за студентським квитком). Чесно кажучи, нас приємно здивувала величина виставки за таку ціну. Ми побачили все: від флори й фауни краю до експозицій, присвячених Великій Вітчизняній війні.

На Соборній площі до Дня міста відбувалися легкоатлетичні змагання «Буковинська миля», у яких брали участь не лише українці, але й спортсмени з Румунії та Кенії.

Ввечері настав час святкового концерту. Чернівці вітали відомі українські гурти «Скрябін» й «Арктика» та співачка Ірина Білик. О 21.30 Соборна площа вибухнула феєрверками до Дня міста.

Наступний день нашого знайомства з Чернівцями був присвячений візиту до Чернівецького національного університету, що раніше був резиденцією митрополитів. Зовнішній вигляд навчального закладу приголомшував, тому про себе ми його охрестили «казковим Гогвартсом». Вхід на територію коштував 10 гривень, а з екскурсією по коридорам та аудиторіям всередині самого університету – 15. Проте нам пощастило завести «корисне знайомство» з охоронцем, який дозволив нам зазирнути до університету, не сплачуючи зайвих 5 гривень.

Сидячи вже у вагоні потягу, що мав відвезти нас назад до Києва, ми ділилися враженнями, виключно позитивними. Можливо, ми колись знову сюди повернемось. Адже навіщо сидіти на місці, поки ми молоді й енергійні!?

Василиса Затурець
Фото: Марина Головньова