Наше любе, чисте місто Київ, власне, вже не таке чисте і охайне, яким було колись. Центр більш-менш прибраний, а от якщо зазирнути в інші райони, то там можна побачити на власні очі цю нерадісну картину: всюди скляні та поліетиленові пляшки, газети, папірці, різні пакети і т.д. Особливо це видно зараз, навесні.
ЖЕК де-не-де прибирає: у дворах, на майданчиках, але таке щастя випадає далеко не всім киянам. Засміченими є, на жаль, наші улюблені парки, більшість зон відпочинку, пляжі та багато інших місць. Серед лідерів сумного рейтингу - Гідропарк. Люди люблять влаштовувати там пікніки і після себе залишають гори сміття. І це сміття ніхто не прибирає. Там можна знайти пляшку, бляшанку чи якийсь інший мотлох десятилітньої давності! Та проблема не тільки у відпочиваючих, а ще й у тому, що сміття нікуди викидати, бо елементарно немає смітників. Тільки поблизу метро я помітила маленькі урни, але, якщо людина відпочивала далеко від метро, то їй звичайно ж не захочеться так далеко йти до смітника.
Щоб не дуже лякати тих, хто про це не чув, заспокою, що не все так погано. Все більше і більше людей замислюються над екологічними проблемами і долучаються до різних заходів, спрямованих на покращення стану навколишнього середовища. Одним із таких заходів є всіма забутий суботник. З’явившись у радянські часи як “добровільно-примусовий” захід і забутий за останні 20 років, він знову відроджується, але вже суто як щось волонтерське. В цьому році нашою країною був зроблений немалий, на мою думку, крок щодо поліпшення становища наших міст. 16 квітня був влаштований суботник по всій Україні, в усіх містах. І в ньому приймало участь чимало людей різних поколінь. Цей захід було проведено за підтримки влади, а також за підтримки різних партнерів: Грінко, МТС, Ukr.net та ін. Цей захід мав назву «Зробимо Україною чистою!» і про нього не важко було дізнатись – по телевізору, в інтернеті, по радіо і на афішах розклеєних по місту.
Десь за два тижні до нього мені захотілось подивитись в інтернеті, чи нема цією весною якогось суботника. Адже я була вражена становищем пляжів Дніпра, проїжджаючи якось на метро повз Гідропарк. Цілі острівки сміття плавали в зеленій воді... Пошукавши на google.com, я знайшла офіційний сайт цього заходу, letsdoit.org.ua, на якому було детально написано, що, як і де буде. Я була дуже захопленою. Там можна було зареєструватись і вибрати місце, де прибирати, а потім чекати коли з тобою зв’яжуться і скажуть куди ти повинна прийти, о котрій і що з собою мати. Я все виконала по інструкції.
Місцем прибирання я вибрала звичайно Гідропарк. Ми зібрались біля Венеціанського моста о 10:30. Ціла компанія з пакетиками і рукавичками, ми приїхали туди трішки раніше, щоб пройтись і подивитись наскільки ж насправді є засміченим Гідропарк і де більше всього сміття. Вийшовши з іншого боку від Венеціанського мосту, ми пройшли до кінця алеї і звернули наліво. Майже з самого початку можна було помітити поодиноко розкидані пакети і пляшки, але чим далі ми заходили, тим «краща» ставала картина.
Були там місця, де, в принципі, не так і багато сміття, але переважали краєвиди, де були влаштовані звалища, і щоб їх прибрати знадобилася б не одна година і купа народу. Ми ж дійшли до березового гаю і вирішили позбирати там. Заповнивши наші невеликі пакети, ми вирушили назад і по дорозі побачили людей, які теж прийшли на цей захід. В групі, до якої ми долучилися, були люди абсолютно різного віку, різної статі, але всі з бажанням допомогти цій “сміттєвій катастрофі”. Дівчина-співорганізатор в футболці з логотипом заходу видала нам пакети. Один був для скла, один для пластика, а один для всього іншого.
Свої пакети зі сміттям ми поклали в купу до інших і почали збирати на березі в нові. Збирати було не важко і зовсім не нудно, а навпаки весело і легко. Так, з ентузіазмом і жартами ми збирали до першої години. Потім, трішки відпочивши ми пішли допомагати іншій групі волонтерів зносити сміття до наших мішків. Ближче до другої години ми почали відносити ці мішки до головної алеї, а там окремо класти зі склом, пластиком і з усім іншим. Під’їхала «Газель» і робітники в зеленій уніформі завантажили пакети в кузов машини. Дівчина-координатор в білій футболці запросила нас на Венеціанській міст, там чекав хлопець із чаєм і печивом для волонтерів. Це було неочікувано і приємно після такої роботи. Випивши чаю з печивом, ми поїхали додому. Потім, на офіційному сайті було розміщено результати, що всього по всій Україні в акції взяли участь 19946 людей, з яких у Києві 1559. На сайті говориться, що:
«Головний результат проекту – в тому, що більше 10 000 українців об'єднали свої зусилля для того, щоб на всю Україну сказати: "Ми хочемо жити у чистій і гарній країні! І ми всі разом готові діяти задля цього!"
Якщо більше 10 000 з нас своїми руками прибирали сміття – це означає, що мільйон людей подумки був з ними, всією душею підтримував цих активістів».
Хочеться сказати тим, хто ніколи не відвідував такі заходи, що це не так важко як може здатися, бо як може бути неприємним те, що ти власноруч прибираєш своє рідне місто? Так, тепер немало байдужих людей, але, сподіваюсь, небайдужих більшатиме. Адже приємніше жити в чистоті і не перетворювати своє місто на смітник.
Коли буде наступний такий суботник, ще не відомо, але я впевнена, що після проведення цього заходу, за чистотою свого міста стежитиме більше людей.
Діяла Дар’я Лисенко
Немає коментарів:
Дописати коментар