30 квіт. 2011 р.

Про качок з Центрального Парку

 

Замальовка №3 (чиста рефлексія)

Надихає “The Catcher in the Rye” Джерома Селінджера.

‘The mark of the immature man is that he wants to die nobly for a cause, while the mark of mature man is that he wants to live humbly for one’.

Wilhelm Stekel 

„Ознакою незрілості людини є те, що вона прагне шляхетно померти за ідею, а ознакою зрілості – те, що вона прагне покірно жити заради ідеї”

Вільгельм Штекель

 Чи думали ви колись про дощову краплю, що летить на шаленій швидкості до калюжі? Її життя проходить серед мільйонів схожих на неї душ. І все ж таки, вона одна. І їй байдуже – вона летить, щоб впасти і розбитися. І потонути у морі з таких самих як вона. А кажуть – ті, що падають у прірву, ніколи не відчують дна...

 Люди, що перебувають у глибокій депресії, ніколи не вчинять самогубства. Це очевидно. Адже той, хто не має сил жити, – не матиме сил і накласти на себе руки. Перші кроки назовні з щільного кокону всеохоплюючої байдужості, перші промені сонця, що так боляче ріжуть очі, перший подих на повні груди і спроба вийти з овочевого стану – і всесвітня скорбота боляче стисне скроні. 

 Уся неприкрита брехня, усі лицемірні жертви власної ницості, усі слова, вилиті брудом на голови непокірних, усі заздрісні погляди, приховані за мерзенно великою кількістю кольорових масок. Шалена ненависть до всього сущого, або непереборний страх бути здавленим обов’язками і розчавленим, врешті, ними ж. 

 Ці почуття пробуджують або нестримну жагу помсти, або таке ж нестримне бажання вкоротити собі віку. Недарма ті, що лікуються від депресії, перебувають під постійним наглядом лікарів. Бо це єдина хвороба, за якої першою ознакою одужання може стати самовільна смерть.

 Про що думає людина над безоднею? Хіба про те, що лише крок віддаляє її від забуття? 

 Той, хто боїться хибних вчинків і прагне застерігати інших від помилок. Про що думатиме такий перед прірвою? Хіба про те, що є на світі люди, які дарма розіграли своє народження?

 Під єдиним небом живуть люди, на думку яких „всі за всіх винуваті”, і ті, хто не причетний до чужих помилок. А Холден  Колфілд єдиною своєю мрією визнає таку роботу, яка б дозволяла йому оберігати дітей, що граються в полі жита, від падіння з крутого схилу.

 І до речі, куди ж зникають качки з Центрального Парку, коли їхнє озеро вкривається кригою? 

 Анастасія Кучинська

1 коментар:

  1. якщо треба, то я їм дам притулок ) качкам

    Є на світі люди, які дарма розіграли своє народження

    ВідповістиВидалити