30 квіт. 2011 р.

Перші кроки у філологічну науку

            Середина квітня – період, коли в КНУ імені Тараса Шевченка традиційно відбуваються Дні науки. Кожен факультет чи інститут має свої власні традиції щодо проведення цього свята. В Інституті філології до Днів науки усталилося проведення Всеукраїнської наукової конференції за участю молодих учених, серед яких помітну кількість становлять студенти-філологи.

Цьогорічна конференція до Дня науки в Інституті філології мала назву «Концепти та константи в мові, літературі, культурі» і тривала всього один день – 14 квітня. Як зауважив у вступному слові Григорій Фокович Семенюк, директор Інституту філології, цього року конференція побила рекорд за кількістю учасників – майже 700. З одного боку, таку кількість забезпечили гості – науковці-філологи, що приїхали ледь не з кожної області України. З іншого боку, важливою була масова участь у конференції студентів нашого інституту, зокрема бакалаврів четвертого курсу та магістрів. Приємно, що все більша кількість студентів набуває справді живого зацікавлення сучасною наукою. Звісно, до такого зацікавлення нас «зобов’язують» ще й умови: потрібно подбати про вступ до магістратури/аспірантури, а виступ на конференції – це додаткові бали. І дякувати треба нашій адміністрації, зокрема заступнику директора з наукової роботи Олені Степанівні Снитко, за те, що в Інституті філології протягом року відбувається досить велика кількість наукових конференцій, до участі в яких студенти мають доступ. 

Проте, кількість поки що, на жаль, не переростає в якість. Як не прикро, але були цілі блоки студентських доповідей, лише із назв яких ставала зрозумілою некомпетентність доповідачів-студентів та дуже неприскіпливе ставлення їхніх наукових керівників. Особливо в цьому «відзначилися» студенти західної філології та перекладу, котрі брали участь у мовознавчих секціях. Було враження, ніби їхні доповіді – це просто реферовані розділи з граматики певної іноземної мови. Новизною дослідження та живим зацікавленням наукою, як бачимо, тут і не пахне: студенти виступали «для галочки» – заради додаткових балів для вступу в магістратуру. 

Все ж радувало те, що теми доповідей окремих студентів справляли дійсний інтерес і були інколи навіть цікавішими за теми дорослих учених. Особливо у цьому хотілося б відзначити юних знавців зарубіжної літератури, української філології та фольклору.

Якщо порівнювати цьогорічну конференцію 14 квітня з іншими, що проводилися в нашому інституті, то помітними були певні її огріхи в організації. Напевно, через таку масову участь організатори не спромоглися забезпечити всіх учасників ані програмами конференції, ані канцелярським приладдям та бейджиками. Від цього помітно втрачався той святковий пафос, що завше панує на конференціях. Ще одним недоліком, що є характерним, напевно, і для інших великих наукових конференцій, була переповненість секцій – в окремих налічувалося до 20-30 осіб! За регламентом на секційні засідання відводилося всього 3 год 30 хв (14:30-18:00), при цьому на кожного учасника – 15 хвилин, тож виступити встигали у кращому випадку 15-20 доповідачів із кожної секції. Хотілося б, аби надалі якість наших конференцій лише покращувалася.

Якщо секційні засідання загалом потребують подальшого удосконалення – як із боку організаторів, так і з боку наших студентів-учасників, – то пленарне засідання було проведено традиційно на високому рівні. Залучено було переважно справді цікавих науковців. Особливий інтерес залу викликала доповідь неперевершеного Костянтина Миколайовича Тищенка про арабське походження деяких українських груп слів. Багатий матеріал слайд-шоу, енергійність, простота і добродушний гумор – це ті позитивні атрибути виступу Костянтина Миколайовича, що заворожили публіку. Новаторською й актуальною була також доповідь магістрантки Інституту філології М. Каратаєвої «Google Doodles як креолізований логотип».

Родзинкою пленарного засідання був двадцятихвилинний візит знаменитої української діаспорної письменниці Емми Андієвської. Її поетичний виступ яскраво контрастував із суворим стилем наукових доповідей, так що привніс у наукове свято дух поезії та творчості, які так необхідні філологам. А ще потужний енергетичний заряд публіка отримала від самої постаті пані Емми, яка, незважаючи на свій поважний вік, рухалася настільки жваво й енергійно, що навіть пританцьовувала, читаючи зі сцени свої вірші.

Загалом цьогорічна конференція юних філологів була корисною для всіх, хто взяв у ній участь. І якщо для досвідчених науковців участь у ній була лише черговою сходинкою до наукового зростання, то для великої кількості студентів нашого інституту це був перший крок у велику науку. І найбільша значимість конференції, окрім галочки у «професійній біографії», у тому, які уроки виніс для себе кожен її учасник.

Богдан Деркач

1 коментар: