30 квіт. 2011 р.

Вогняні танці на Співочому полі, або як вміє "запалювати" "Французька весна"

Теплого вечора останнього четверга квітня яскраво завершився VIII щорічний фестиваль «Французька весна». З цієї нагоди до Києва завітали довгоочікувані «Ударні десантники», чий виступ планували провести ще 2004 року на Майдані Незалежності. 

Приголомшливий «Концерт вогню» на Співочому полі розпочався неочікувано: з пустої сцени. Багатотисячний натовп глядачів, розкиданий по всіх пагорбах навколо, гучними оплесками зустрів «десантників», які з барабанами та полум’ям простували до неї.

І розпочалося шоу: запальні ритми перетікали в різнокольорові салюти. На небі вигравали неймовірні візерунки всіх барв та відтінків: жовтого, синього, малинового, золотавого, і інколи здавалося, що на поле тихо падають зірки або сиплеться золото.

Дійство цілковито поглинало кожного, розворушуючи душі та змушуючи серце битися прискорено, в ритмі з барабанами, які самі учасники колективу називають «збруєю». Неперевершені ефекти потребували серйозної підготовки: 70 кг піротехніки було встановлено на сцені та біля неї.

Магічна аура оповила всіх присутніх. Величезні палаючі квіти розпускалися в нічному небі просто над головами, червоні стріли і навіть спіралі людського ДНК, вималювані феєрверками.

Розповідати про це досить складно, як і передати запах пороху, який танув в повітрі після кожного вогняного залпу. Феєрія барв, вражень та відчуттів, - це те, що вирізняє «Французьку весну» з-поміж величезної кількості фестивалів та примушує слідкувати, повертатись, захоплюватись і насолоджуватись-насолоджуватись.

 

До речі, навіть після офіційного закриття атмосфера свята не покинула столицю, а оселилась в кінотеатрі «Київ», де глядачі змогли насолодитись підбіркою кращих французьких короткометражок в рамках «Довгих ночей короткого метру».  

 Катерина Жупанова

Немає коментарів:

Дописати коментар