28 лют. 2012 р.

Час збирати каміння: студентському кураторству в ІФ виповнилось півроку

Перша зустріч із майбутніми кураторами
     В лютому проект студентського кураторства в Інституті філології відзначив маленьку, але все-таки річницю. Шість місяців - термін, після якого сміливо можна підбити перші підсумки та окреслити певне коло "болючих” питань, які постають перед кураторами та їхніми підопічними.

Ідея доручити студентам старших курсів опікуватися новопосвяченими колегами виникла у Студентському парламенті ще у минулому навчальному році, але в повну силу робота над проектом стартувала з вересня поточного. Перед Освітнім відділом Cтудпарламенту, що є відповідальним за проект, стояло масштабне завдання: знайти відповідального і турботливого наставника для кожної групи першокурсників.
 Пропозиція співпраці зустріла гарячий відгук з боку студентів, і вже згодом новопризначені куратори знайомились зі своїми групами. Як розповідає представниця Освітнього департаменту Студентського парламенту Катерина Альошкіна, на разі молодим поколінням філологів опікуються 30 студентів.
"Йдучи до своєї групи, я хвилювалась, чи зможу я зрозуміти їх, чи вдасться здобути авторитет. Але питання про те, чи зможу я допомогти, навіть не виникало", - розповідає нам студентський куратор 1 групи відділення української філології Венгер Анастасія.
Головний акцент було зроблено на тому, що студентський куратор - не вихователь і не вчитель, а скоріше старший друг, який завжди введе в курс справи. Спектр питань, які довелося вирішувати з новачками, є досить широким: від вказівок, кому і як здавати екзамен до орієнтації у місті і психологічної підтримки у стресових ситуаціях, які протікають особливо болюче на першому курсі.
Як і у випадку з кураторами-викладачами, успішність або неуспішність співпраці куратора зі студентами визначалась ступенем активності групи та особистою готовністю куратора приділяти своїм підопічним час та увагу.
На запитання "Абзаца", чи надходили в Студентський парламент скарги від груп на бездіяльність кураторів, нам відповіли заперечно, проте визнали, що бували випадки, коли керівництво групою ставало для старшокурсника непідйомним завданням через особисте навантаження. Проте "звільняти" таких наставників від виконання обов’язків до кінця навчального року не будуть. "Прощатися ми ні з ким не будемо до кінця цього року, оскільки наразі проект здійснюється виключно на добровільних засадах і є деякою мірою експериментальним. Питання буде стояти зовсім по-іншому з наступного року, коли ми проведемо ретельний відбір кураторів, які будуть готові до нових умов", - говорить Катерина Альошкіна.
Найбільш проблемним для проекту є відділення західної філології через свою пасивність. "Студентський куратор не приділяє уваги взагалі, зустрічались лише один раз на початку вересня в парку, аби обговорити викладачів. Безумовно, на викладача розраховуємо більше, студкуратор при зустрічі з нами вже навіть не вітається", - говорить студентка-першокурсниця іспанського відділення, яка попросила не називати її ім’я.
"Враховуючи різний характер відділень та різні потреби першокурсників, потрібно по-особливому ці групи і курувати. Це питання буде вирішуватися при аналізові діяльності кураторів в кінці року та відповідно враховуватися при наборі нових кураторів", - зазначає представниця Студентського парламенту.
Втім, картина є світлішою на першій зміні. "Найкраща! Вже з перших днів з її сторони відчувалась безмежна турбота і любов! Завжди піклується про кожного з групи і з радістю прийде на допомогу. Також не забуває влаштовувати групі приємні сюрпризи та подарунки. Словом, я щаслива,що у нас такий студентський куратор", - говорить студентка українського відділення.
Окрім щоденних обов’язків студентські куратори також залучаються до ініціатив Студпарламенту. У грудні саме за їхньої активної допомоги відбувся концерт до Дня першокурсника, а 20 лютого студкуратори у співпраці з Освітнім відділом координували конкурс плакатів до Дня рідної мови. У найближчих планах - поїздка до Батурина, яка планується на середину весни та масштабний проект зі створення довідника першокурсника, який міститиме найнеобхіднішу інформацію не лише про те, де можна смачно попоїсти та весело провести час, але також відповіді на питання, які найчастіше виникають у студентів-новачків.
Гострим питанням виявилася співпраця студентського куратора і куратора-викладача, яка на даному етапі дорівнює нулю. Необхідність цього контакту є очевидною, адже це сприятиме швидшому і кращому вирішенню проблем, які виникають всередині студентських груп. Але
Очевидно, що вирішення наявних проблем - питання часу та активності студкураторів. Вже зараз Освітній департамент оцінює результати роботи дуже позитивно: "Проект є успішним, а що головне – корисним! Куратори не просто можуть допомогти у поточних питаннях, вони спрямовують першокурсників на подальшу дорогу. Їм, як і нам колись, потрібен орієнтир, приклад. Тому бути куратором – дійсно дуже відповідальна справа. А сам куратор набирається багато досвіду у спілкуванні з людьми та в організації. На мою думку, такої можливості за час навчання може більше і не бути", - коментує Альошкіна Катерина.

В цей час
Доцільність "подвійного кураторства" на першому курсі (мається на увазі наявність у студентських груп двох наставників: викладача і студента) не викликає сумнівів ані серед самих студентів, ані серед викладачів. На це запитання "Абзацу" ствердно відповіла більшість опитаних.
Але нещодавно за ініціативи керівництва Інституту було підняте питання необхідності викладацького кураторства на старших курсах (від третього). Ця тема обговорювалася на вченій раді, зокрема, було поставлено питання потрібності призначення кураторів в магістратурі. "Частина кафедр висловлюється категорично проти такого кураторства, аргументуючи це тим, що магістри вже люди самостійні, сім’ї створюють. Інша частина висловлюється "за", оскільки в магістратурі виникають інші питання, окрім організації дозвілля. Це пошук роботи, наукова діяльність, яка також потребує підказки старшого викладача",  - говорить заступник директора Інституту філології з навчально-виховної роботи Різник Сергій Михайлович.
"Абзац" з’ясував, що оцінка самими студентами роботи кураторів-викладачів загалом не залежить від курсу і варіюється в залежності від того, скільки часу приділяє куратор своїй групі та чи приділяє він її взагалі. Але студенти четвертого курсу зазначають, що особливо сподіваються на допомогу і підтримку куратора-викладача під час складання державних іспитів і написання бакалаврських робіт. Поряд із тим, відносно невелика частина очікує, що дійсно цю підтримку одержить.
"Можливо, треба просто змінювати форми роботи, відмовитись від якихось стандартних підходів до цього питання. Тут є проблема сумлінного фахового виконання куратором своїх обов’язків, а не доцільності чи недоцільності кураторства як такого", - переконаний заступник директора.
Дар’я Ігнатенко

Немає коментарів:

Дописати коментар