30 вер. 2011 р.

А чи не час нам підживитися?

  Попри усталену думку про те, що справжній студент має бути голодним, власний кількарічний досвід навчання у стінах рідного корпусу доводить: граніт філологічних наук краще засвоюється після доброго сніданку/обіду. Та й як на зло, мрії про бодай щось їстівне приходять до ще сонного студента по буднях з самісінького ранку і без запізнень.
 Навчання почалося не так давно, але, гадаємо, першокурсники, особливо ті, яким пощастило вчитися у першу зміну, вже неодноразово встигли відчути ранковий голод на собі. І хоча університет не пам’ятає випадків втрати студентами свідомості від недоїдання, можливо, подальша інформація допоможе вам уникнути голодного блиску в очах, та додасть натхнення під час навчання.
 Отже, на правах «старожилів» Інституту філології спробуємо якщо не врятувати,то принаймні поліпшити життя тих, хто цього року приєднався до студентського братства.
Полювання на їжу,або як вижити у жовтих джунглях.
 Жартуємо, звичайно. Але для зовсім критичних ситуацій порадимо запатентований авторський спосіб пошуки харчу можна розпочати безпосередньо в аудиторії, дивлячись очима кота з відомого американського мультфільму на одногрупників. Як показує практика, бодай у одного з них знайдеться випадкове яблуко, печиво або цукерка. Цих стратегічних запасів вистачить, щоб протриматись до заповітного часу Х – відкриття їдальні. Зовсім про всяк випадок  зауважимо, що знаходиться їдальня у лівому крилі, на другому поверсі. Вхід через кафетерій на першому поверсі. Нагадуємо це тому, що три року тому, будучи першокурсницями, автор з подругою, не здогадуючись про існування в корпусі їдальні, знайшли її цілком випадково. У місяці грудні.
 Крім того, допоможуть студентам прокинутися осінніми та зимовими ранками напої зі смаком кави з автоматів, розташованих на першому поверсі. На правах реклами додамо, що від автомата у правому крилі можна отримати безкоштовний урок італійської мови.
Скільки в нас часу? –Мінімум. Скільки в нас грошей? –Мінімум.
  Довгоочікувана «велика» перерва. Попри всі очевидні переваги їдальні, варто затриматися на парі бодай п’ять зайвих хвилин – і стає зрозуміло, що у напівкілометровій черзі виживуть найвитриваліші. Тож, маючи у запасі 20 хвилин, у пошуках смачної і здорової їжі вибігаємо на вулицю. Рекомендуємо звернути увагу на  ряд продовольчих кіосків, розташованих уздовж парку Шевченка. Асортимент дозволяє швидко втамувати голод, крім того, можна купити гарячі булочки з сосисками, а якщо не полінуватися і пройти трохи далі – млинці та сандвічі з різноманітною начинкою та випічку, за досить демократичну ціну. Постоявши у черзі не більше 4-х хвилин,отримуємо заповітний пакуночок з їжею та стакан з окропом,тобто чаєм або кавою. Повертаємось до університетської аудиторії  частково або більш-менш ситі. Місію виконано.
Мистецтво поглинати їжу.
  Однією з безперечних переваг університету з «їстівної» точки зору є його розташування у центрі міста. Тож різноманітні кафе, ресторани та бари тут на кожному кроці. Проте й ціни здебільшого вище середніх. Тому поговоримо виключно про заклади, найбільш сприятливі для студентського гаманця.
  Як знову-таки доводить досвід, більшість доріг веде до «Mc Donald`s», що на Великій Васильківській, 22, біля самого виходу зі станції метро «Площа Льва Толстого».  Улюблені бургери, смачна картопля, хрумкі пиріжки, запашна кава, ранкове меню для тих хто не полінувався прокинутися раніше, посиденьки з друзями на затишних диванчиках… Найвідоміша американська мережа закладів харчування особливих рекомендацій не потребує.
  У якості невеликого фаст-фудівського бонусу не можна не згадати легендарну Київську Перепічку (вул. Богдана Хмельницького, 3). І нехай вас не лякає довжелезна черга, яка, треба віддати їй належне, просувається досить швидко у будь-яку пору року. Цей нехитрий кулінарний виріб варто спробувати хоча б за те, що за свою понад п’ятдесятирічну історію він надійно зайняв своє місце у самісінькому серці Києва.
  Також можна завітати до їдальні «Червоного» корпусу – загалом тамтешнє меню не відрізняється від страв, які пропонують у «Жовтому» корпусі, проте дуже приємно обідати у затишку, в оточенні зображених на стінах Цариць наук, серед яких, звісно, й наша улюблена пані Філологія.
  Бажаючим замовити традиційні українські страви та недорого пообідати першим, другим, третім, та ще й компотом на додачу, радимо «Пузату хату» (Велика Васильківська,40 , Басейна, 1/2a) , а також «Єврохату» (пл. Бессарабська, 2).
  Домашні страви можна скуштувати й у ресторані швидкого харчування «Дрова» біля м. Золоті Ворота (Володимирська, 42а).
  Поціновувачам піци можна завітати за адресою: Льва Толстого,1а до «Verona Pizza».
  Заслуженою популярністю за атмосферність, демократичність цін  та найближче до університету розташування користується рок-н-рол кафе «Шалена Мама».
  Завітати на чашку кави з чимось солоденьким можна до Double Coffee ул. Богдана Хмельницького, 42) та "Кофе Хауз" (Пушкінська, 13/5).
  Якщо трохи прогулятися до Бессарабки, можна поїсти японських страви вітчизняного виробництва у закладі «Сушія» за адресою: вул. Велика Васильківська,1-3/2 (біля «Пінчук Арт-центру»).
  Досить непоганим, на нашу думку, є ресторан «Євразія» за адресою Льва Толстого, 11/61, що на перетині вулиць Володимирської та Льва Толстого, орієнтований на японську кухню. Недолік – повільне обслуговування,  а персонал особливою привітністю не вирізняється.
 Як бачимо, у центрі міста навіть із невеликою сумою грошей голодним залишитися важко, та й з часом кожен обов’язково знаходить собі заклад до смаку і до кишені. Ми щиро сподіваємось, що наші поради допоможуть вам, адже що б там не казали, а ми, студенти, знаємо як важливо вчасно поїсти, якщо рука записує конспект,а перед очима поволі пропливає образ тарілки з маминим борщиком. Тож нехай шлунки та голови завжди будуть наповнені, а гарний настрій і творче натхнення спонукають до пізнання невідомого. Чого й бажаємо усім.
  З вами харчувалася Ася Воронкова

Немає коментарів:

Дописати коментар