4 серп. 2013 р.

Філологам-першокурсникам на замітку, або спогади про першу літню практику

Кілька тижнів пригод пліч-о-пліч з друзями-одногрупниками, час відпочинку та, водночас, здобутку необхідних для майбутньої професії навичок. Все це про неї – літню практику. 


Зазвичай, першокурсники Інституту філології мають обов’язково пройти фольклорну практику. Так-так, для багатьох «не філологів» таке поєднання слів звучить не дуже зрозуміло, тож, про всяк випадок, пояснюємо: фольклорна практика потрібна, в першу чергу, для того, щоб майбутні фахівці в галузі філології могли не лише опрацьовувати фольклорні твори, а й вміли особисто їх збирати та розшифровувати

Але це не так просто, як здається на перший погляд! Адже студенти мають справу з людьми, яких бачать уперше, й деякі з них поняття не мають, що то є «фольклор» й взагалі не дуже раді незваним гостям, тому часто доводиться стикатись з недовірою та просто небажанням спілкуватися. Та, на щастя, філологи – люди комунікабельні, тому, частіше за все, кілька хвилин розповіді про свою справу вистачає для того, щоб заслужити принаймні гостинну посмішку з боку респондента.

Перейдемо до головного – розповіді про вже пройдену практику. Ось до вашої уваги враження тих, до кого фольклорна практика має найбільш безпосереднє відношення, а саме – студентів-фольклористів.  Цього року їх, на чолі з асистентом кафедри фольклористики Лещинською Світланою Сергіївною, приймало мальовниче селище Вовковинці, що на Хмельниччині. 

Місцевість, яка просто не може не милувати око, багата на чудових людей, переважна більшість яких з радістю ділились своїм досвідом з юними збирачами фольклору. Саме тут чи не кожен зіткнувся з першими труднощами в цій нелегкій справі, які чергувалися з творчими "злетами" та найрізноманітнішими емоціями, що випромінювали респонденти. Хтось, почувши хто до них завітав, одразу заводив колись таку улюблену пісню, хтось ділився кумедними історіями з життя чи, навпаки, переповідав долю так, що сльози навертались самі собою. Зустрічалися й такі, що зовсім відмахувались, мовляв "нічого не знаю" або "забула вже все". Але навіть до таких персонажів частенько все ж вдавалося знайти підхід.
Звісно, одного селища недостатньо для того, щоб хоча б частково дослідити фольклор регіону. Тож, одягнувшись якомога зручніше, юні фольклористи, в пошуках чогось дуже цінного, вирушали й до сусідніх населених пунктів. От так польовий фольклор, про який не раз чули від викладачів, став важливою частиною практики.

Літня практика тривала з 2 по 13 липня, тож студентам-фольклористам випала можливість бути присутніми одразу на кількох народних святах, що відзначають в цей період. Особливо запам’яталось свято Івана Купала,  де практиканти максимально відтворили народні традиції, пов’язані з цим днем. На березі озера дівчата, співаючи, плели вінки, водили хороводи та грали в автентичні ігри. Подивитись на це дійство зійшлось чимало жителів селища,  кожен з яких мав змогу особисто взяти участь в обрядах й повністю поринути в атмосферу народного гуляння.

Хмельниччина – місцевість,  повна історичних пам’яток, що так полюблені туристами.  Тож, поїхати туди й не відвідати жодної з них було б неабиякою помилкою. Для екскурсії обрали Меджибізький замок, розташований у селищі Меджибіж Хмельницької області. Замок побудований на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок. Через таку топографію у плані він має форму видовженого трикутника з могутніми стінами і кутовими вежами, які значно виступають за лінію стін.
Наступним пунктом екскурсії став Головченський Спасо-Преображенський монастир, неподалік якого розташоване чудотворне джерело св. Онуфрія. Всі бажаючі з задоволенням занурились в його дуже холодну, але цілющу воду. І, так як більшість студентів побували в цих місцях вперше, емоцій від поїздки залишилось чимало.

Взагалі, практика потрібна не лише для того, щоб виробити та відточити навички, які знадобляться в майбутньому для роботи в певній галузі, а й для того, щоб об'єднати групу й створити атмосферу цілісності, де кожен відчуває, що він – частинка злагодженого механізму, який має свої правила й будь-яке їх порушення призведе до дисгармонії. Чого варті лише спільні вечори за чаєм чи кількагодинні походи в пошуках потрібного респондента! Все це, звісно ж, у супроводі пісні. Майже з упевненістю можна сказати, що для кожного ці дні стали по-справжньому незабутніми.

Ну що ж, так зване бойове хрещення пройдено! Тепер головним завданням студентів є  розшифровування зібраних матеріалів. І, звісно ж, необхідно добренько відпочити, адже навчання навчанням, а літні канікули ще ніхто не відміняв :) 



Попова Світлана

Немає коментарів:

Дописати коментар