Абзац

Посли доброї волі

Вони – добровольці, які прийшли на допомогу першокурснику. Вони – це студенти, які пережили не одну сесію, модульну роботу, освоїли силу-силенну «розумних» книг, пройшли крізь недоспані ночі та втому. Вони – це старшокурсники, котрі заприсяглися допомагати першокурсникам у їх нелегких буднях. Вони – це студкуратори.

Студураторство зародилося в нашому інституті два роки тому. Все почалося з ініціативи Богдана Деркача, екс-голови СПІФ (2010-2011) Інституту Філології.
Про студкураторство Богдан вперше почув від його друзів з КПІ. Їхні розповіді та статті в газетах були настільки захоплюючими, що надихнули його на створення такої ж практики і в нашій аlma mater: «Я ще прочитав кілька КПІшних студентських газет, із яких зрозумів, що там кураторство - це частина життя, як для першокурсників, так і для їхніх старших наставників. Поступово цією ідеєю запалилися наші СПІФівці, а найбільше - Катя Альошкіна, разом з якою ми й організували перший набір студкураторів влітку 2011 року».

Студкураторство й досі сприймається неоднозначно, адже навіщо першокурсникам студкуратор, якщо в них є куратор? Все дуже просто, тому що одні викладачі вважать за краще здружитися з групою, їздити в різні подорожі, інші ж викладачі, воліють відразу дати можливість колишньому школяреві зрозуміти, що студент – це самостійна доросла людина, тому й намагаються без особливої пристрасті ставитися до першачків, таким чином повідомляючи їм інформацію тільки щодо навчального процесу. Що ж, викладачі - народ зайнятий, і їм на допомогу, як і першачкам, прийшли старші курси – студкуратори. Студкураторство - це проміжна ланка між адміністрацією і студентами перших курсів, воно забезпечує студентів-початківців не тільки знаннями про навчальний процес, але й допомагає їм краще зорієнтуватися в університетському житті. Таким чином старшокурсники на базі власного досвіду радять першокурсникам, як швидко призвичаїтись до шаленого темпу справжнього студентського життя.

З перших днів навчання студкуратори потурбувалися зайти до своїх підопічних, підбадьорити їх, пояснити особливості Болонської системи. Деякі студкуратори не тільки інформували нових друзів, але й допомагали їм у навчальному процесі. Ось наприклад:

Ната Костенко ( 4 курс ):
«Я домовилась із викладачем, аби на одну з пар прийшли троє сербів-стажерів організації AIESEC, які приїхали в Україну за обміном. Таким чином студенти побачили, що справді є така сама молодь іншої країни, мову котрої вони вивчають, у якої аналогічні зацікавлення та спосіб життя. А ще ми збираємось йти в театр».

Ася Венгер (4 курс ):
«Цього року допомагати набагато складніше, оскільки мої індонезійці дуже самостійні, їх небагато - тому моя допомога потрібна їм по мінімуму. Тут я переважно намагаюсь відповідати на їх питання, пропоную прогулянки містом, інформую про заходи, що проходять у нас в університеті та інституті».

Вінь Тхань Нгуєн (3 курс):
«Я став студкуратором, тому що я хотів познайомитися з новими студентами, а ще я єдиний носій в'єтнамської мови серед студентів ІФу. Допомагаю різними способами, в основному ділюсь досвідом, як колись зі мною ділилися старшокурсники, а ще з вимовою».

Набір студкураторів на 2012 навчальний рік був особливо запеклим серед україністів. На жаль, набагато меншим він був на східній і західній філології. Але студкураторству тільки 2 роки, і з кожним роком популярність цієї важливої посади зростатиме. До цього часу координатором проекту була Катя Альошкіна, але зараз в нас новий керівник – Наталя Шиденко.
Щодо першачків, то вони вдячні за допомогу своїм студкураторам.

Оля Васильченко (укр. мова та л-ра, інозем. мова, 1 курс):
«Студкураторство в ІФ надзвичайно важливе,адже студкуратори допомагають нам адаптуватися в новому середовищі. Ваші поради є надзвичайно цінними, бо ви самі пройшли через все це і розумієте нас, як ніхто інший. Завдяки їм, ми знаємо, що нас підтримають, завжди допоможуть і словом, і ділом».

Хоч спочатку, ідея такого типу кураторства сприймалася як проста формальність, та все ж бачимо, що студкураторство існує не тільки для «галочки», студкураторство набирає обертів, щороку СПІФівці відбирають нових кандидатів. І якщо студкуратор стане справжнім другом і прикладом для першачків, хтозна, можливо вони надихнуться активністю свого наставника і наступного року також захочуть спробувати свої сили в цьому проекті.
Отож, студкуратори - це справжнісінькі посланці доброї волі, які рятують позитивним настроєм та корисною інформацією необізнаних першокурсників.

Інна Коломисюк

Примітка: головний редактор не несе жодної відповідальності за мовні недоліки автора статті!