Даруй почуття!!!
Чи не задумувалися Ви над тим, чому так часто люди плачуть, від чого
страждають, від чого занепадають духом? Можливо, це рутина затягує у свої
тенета і не так просто вирватися з них? А можливо, усьому виною людська
байдужість, неприязнь та злоба?
Чи задумувалися Ви над тим, чому
навколо так мало посмішок? Можливо, закінчилися всі жарти? А можливо, забули,
як радіти?
Чи не задумувалися над тим, чому
так просто бути дитиною?! Можливо, секрет у тому, що вона не працює, не
втомлюється від дорослих проблем? Відповідь набагато простіша: дитина вміє
радіти, щиро радіти кожній хвилинці, кожній дрібничці. Вона у всьому бачить
прекрасне та загадкове.
Звичайно, життя – не ковток
смачного вина. Це – поле бою, на якому виживають найсильніші. Та не потрібно
забувати, що кожен удар може завдати багато болю іншим. Варто бути гуманним до
ближнього. Ви, мабуть, часто помічали посмішку на обличчі пересічного у вагоні
метро. В одного це викликає подив, у когось – відразу, а в іншого – теж
посмішку. Якби кожен зробив щось приємне хоч одній незнайомій людині, життя
було б набагато яскравіше. Нескладно допомогти піднести дівчині валізу,
поступитися місцем у тролейбусі старенькій бабусі, пригостити малечу цукерками.
Ви втратите небагато, а іншим – приємно. Потрібно нарешті навчитися дарувати
людям почуття. Думати лише про свої проблеми – егоїстично.
Вийшовши на вулицю, Ви дивитеся на людей, які кудись ідуть, про
щось мріють, про щось говорять. Розумієте: життя –
прекрасна річ, яку необхідно просто відчути… Треба лишень навчитися дарувати
почуття..!