25 лип. 2014 р.

Освіта понад усе!

    
    Я зажди дотримувалася принципу, що інколи необхідно пожертвувати щастям однієї людини задля добробуту мас. Саме тому останні місяці я відмовлялася від свого сну, нормальної підготовки до семінарів та іспитів, своїх оцінок, сподіваючись, що зможу допомогти модернізувати нашу систему освіти. Я робила це шляхом лобіювання ЗУ «Про вищу освіту» №1187-2, який був підготований робочою групою під головуванням Михайла Згуровського, а я зі своєю командою StudMP на чолі з Олексієм Братущаком, журналістом 5-го каналу, внесли поправки до нього, що стосуються студентського самоврядування. Але про це пізніше.


    Ми поверталися додому  о першій ночі, натхнені благородною справою, яку робимо для суспільства. Звісно, були випадки, коли це суспільство неодноразово проявляло свою агресію на шляху до змін (наприклад, молоді представники колишньої влади назвали нас "майбутніми корупціонерами" =) ). Частіше громадяни проявляли свою пасивність. В таких випадках я згадувала інше правило: «Якщо ти не хочеш діяти та самостійно обирати свою долю, то хтось обере її за тебе». Байдужим студентам на цей раз пощастило, адже "правила гри" у сьогоднішній "битві" за кращу освіту на боці молоді.
Акція «Like вищій освіті» у ВР

    
А тепер безпосередньо до нової редакції ЗУ «Про вищу освіту». Майже щодня я працюю як сайт "Брифлі", коротко розказуючи зміст закону, а одного разу навіть отримала за це сік. Ось коротко нововведення, які стосуються нас безпосередньо:

  • зменшено навантаження на студентів – кількість годин в одному кредиті змінено з 36 до 30; відповідно, зменшується кількість годин навчального навантаження викладачів на одну ставку з 900 год. до 600 год. Завдяки цьому викладачі зможуть більше приділяти уваги науковим дослідженням і підготовці навчально-методичних матеріалів;
  • створюватимуться умови для збільшення мобільності студентів; кількість навчальних дисциплін стане меншою, а студенти зможуть обирати 25% курсів;
  • випускники іноземних ВНЗ не проходитимуть нострифікацію (процес підтвердження диплому, який був отриманий за кордоном);
  • за результатами сесії складатиметься рейтинг успішності студентів відповідно до балів, отриманих на сесії в окремих групах/факультетах; хто потрапляє у перші 2/3 (наприклад, займає місце з 1 по 20 серед усіх 30), той отримує стипендію;
  • створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів, за яким обов'язкова участь всього викладацького складу + представників від студенства (не більше 15% від усієї кількості студентів). Таким чином, трудовому колективу ВНЗ надається право самостійно обирати ректора, тоді як міністерство лише фіксуватиме факт вибору;
  • органи студентського самоврядування повинні проводити прямі таємні вибори;
  • дозволяється перехресний вступ (окрім юридичних та медичних спеціальностей);
  • суттєво буде посилено антиплагіатні норми і відповідальність за них. За проектом Закону передбачено, що наукові роботи мають бути обов'язково оприлюднені. Відтепер ознайомитися з текстами дисертацій, які розміщуватимуться на сайтах вищих навчальних закладів, буде легше; 
  • протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів. Законом також скасовується ступінь кандидата наук, натомість запроваджуються такі ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. 

Інна Совсун, Лілія Гриневич та Сергій Квіт на перерві відсвяткували ухвалення законопроекту з активістами


   Загалом законопроект має солідну історію з хеппі ендом. Протягом декількох років його відкладали у довгий ящик, а на Погоджувальній раді закидали то на 25-те, то на 29-те місце у порядку денному. В результаті такого зневажливого ставлення політиків до студентів, були організовані акції «Like вищій освіті», «Ухваліть або валіть» та інші. 

    Нову редакцію врешті-решт підтримали 276 нардепів, але після того як дають права, вчать ними користуватися. А це вже зовсім інша історія.

Полич Єлизавета


18 лип. 2014 р.

Зі святом вас, етнографи!

    

    Середина літа. Зеніт канікул. Про що можуть думати і говорити студенти? Звісно, про відпочинок і свята. Тому в контексті літньо-сонячного настрою я б хотіла привітати усіх філологів з професійним святом, з Днем етнографа! Уже майже протягом цілого століття його прийнято відзначати 17 липня.

    На перший погляд може здатися, що етнографія - спеціалізація дуже вузька, що лише окремі люди можуть вважати себе причетними до неї. Частково це є правдою, адже в етнографічні експедиції їздять лише одиниці, а наукові праці пишуть одиниці з одиниць. Проте є й інший бік медалі, який демонструє нам значно ширше предметне поле етнографії, що дозволяє кожному філологу вважати себе до неї причетним. Знання мови і літератури розкриває весь глибинний світ людства, його мислення і світовідчуття. Література дає нам відголоски раннього світогляду у більш індивідуалізованому форматі, проте в контексті соціальних подій. Тому, здобуваючи філологічну освіту, ми маємо чудову можливість відкрити для себе культурні особливості того чи іншого народу та їх взаємозв’язки з іншими культурами. А це і є одне з першочергових завдань етнографії.

   З часом ми починаємо проводити паралелі, порівнювати одну національність з іншою, їхні культуру, психологію, світогляд. Тож будь–хто, хто зветься філологом, хто цікавиться культурою і мистецтвом свого народу, може зі спокійною совістю відсвяткувати 17 липня як своє професійне свято. Корифеями етнографії прийнято вважати таких дослідників: Ф. Вовк, В. Милорадович, М. Максимович, М. Маркевич, М. Костомаров, М. Грушевський та ін. Кожен з них зробив свій вагомий внесок в дослідження етнографії і залишив по собі великий дослідницький спадок. Ознайомившись із працями вище названих етнографів, можна відкрити для себе колоритні особливості української культури, таємниці кровної спорідненості народів, що дозволить розкрити для себе захоплюючі таємниці історії.

    Федір Вовк детально описав матеріальну культуру українців, одяг, житло, побут. Василь Милорадович зібрав величезну кількість оповідок по демонології. Михайло Грушевський детально описав родильну обрядовість, стосунки з дитиною у звичаях народних. І це ще далеко не весь перелік здобутків метрів етнографії, лише вектори їхньої діяльності.
    В цей день хочу побажати кожному філологу знайти себе в науковому середовищі і не обмежуватись усталеними рамками, адже більшість наук тісно переплітають між собою, провокуючи прогрес і розвиток. Тому, вивчаючи мови, не забувайте про дослідження культури і мистецтва. Порівнюйте, досліджуйте, будуйте теорії і розкривайте якомога ширше свій потенціал. Адже якщо в душі Ви етнографи - ваше життя буде насичене захоплюючими загадками і таємницями, цікавими дослідженнями і відкриттями. Це урізноманітнить будні, зробить їх яскравими і незабутніми. Гарного відпочинку та цікавих знахідок вам, любі філологи!
                                                                       

Завжди ваша Аня Мосюженко

15 лип. 2014 р.

Відеокурси "Як насолоджуватися студентським життям" :)


За цей час Ви навчились читати по 800 сторінок за добу, активізовувати опорні знання з інших предметів і замилювати очі, модернізувати шпори й навіть не спати тижнями підряд, проте ніхто Вам так і не пояснив як насолоджуватися студентським життям? Тоді наші відеокурси знайшли своїх користувачів!

Як провести випуск\екватор?





















Як вирішувати міжусобиці? 




Що робити після завершення навчання? 




Як правильно проводити канікули\практику? 





Як зізнатися симпотній одногрупниці, щоб та не відшила? 




Бонус: що робити сачкам? 





Безумовно, існує куди більше й кращих способів проведення студентського дозвілля. Знаєте один із них - навчіть інших: свої пропозиції (краще з відео\аудіо\фото) залишайте в офіційній групі: https://vk.com/abzacnews



Божена Гахраманова

12 лип. 2014 р.

Літо проходить не дарма!


  Коли нам повідомили, що практику за індивідуальним графіком проходити не дозволяється – усіх примусово запрошують до Канева, ми спочатку трохи були не задоволені. Ходили недобрі чутки про минулий рік перебування там студентів та й додому уже їхати налаштувалися. І все-таки ми попрямували туди!

    Збір студентів, автобуси, люди, наукові керівники розсаджують нас, водій впихає наші валізи. Настрій підійняло ще й те, що їхали у новенькому сірому автобусі з гордою назвою «Київський національний університет Шевченка»! Вітерець розвіює твоє волосся, сонце обіймає плечі – нас чекає Канів!

    Перед поїздкою дивилася інформацію про те місце, куди ми їдемо, колись у школі на біології вчили таке, а тут – ми вже стоїмо перед Канівським природним заповідником! Через дорогу, просто рукою подати – і Дніпро! Така природа, як легко дихається і … комарі!!! Вони були першими, хто привітав нас із приїздом :). Але потім ми вже до них звикли і разом мирно уживалися. 




     Кожного дня ми бували у новому селі – йшли пішки чи їхали, спілкувалися там з незнайомими собі людьми, знайомилися з ними, обмінювалися адресами, фотографувалися і взяли для себе багато чого нового! 


  Практика нам подарувала незабутній відпочинок! Не можна не згадати конкурс на найкращу кімнату та нагородження переможців. Також ми ходили на Чернечу гору, побували у Музеї Шевченка, у Тарасовій світлиці… А святкування Івана Купала, хоровод, українські пісні, заплітання коси, вогнище і Дніпро! Здавалося тоді усі земні стихії постали воєдино! 


    Дякую усім, хто був причетний до практики у Каневі, дякую нашим науковим керівникам, одногрупникам, привітним жителям найближчих сіл, собачкам, які жили у нас там, водіям автобусів, кухарям, ну загалом – усім, усім, усім!!! До наступних зустрічей! Нехай Канів чекає на нас!











Статтю підготувала Тетяна Жеребчікова, студентка 1 курсу спеціальності «українська мова і література та іноземна мова»

Редколегія газети "Абзац" щиро дякує студентам, які надали нам чудові світлини: Гузь Аліні, Олі Шуляренко та Вадиму Лабенському :)