Знову в строю!

Роб Гонсалвес

Канікули майже підійшли до свого фіналу, а з ними і вся розслабленість та літня свобода. Нам буває дуже складно адаптуватися до навчального режиму, знаходити час для себе та гарний настрій для всіх справ. Як же полегшити собі пристосування до нового графіку? Я перевірила ці шість нехитрих методів і з легкістю скажу, що вони працюють чудово:

• Лягати спати раніше. Неймовірно складно, так? :) Влітку, звісно, можна собі дозволити ненормований день. Проте не під час навчального року, коли нам потрібно багато енергії для розумової діяльності. Якщо кожного дня лягати на 15-20 хвилин раніше, вставати о шостій ранку буде не так складно. Організм ліпше сприймає поступові нововведення, за які подякує вам хорошим самопочуттям!

• Повернутися до звичного харчового раціону. У відпустці ми зажди дозволяємо собі щось таке, від чого зазвичай утримуємося у буденному житті. Наш організм звикає до їжі дуже швидко та починає асоціювати її з якимись моментами нашого життя. Відкладіть святкові рецепти до наступних канікул, а натомість поверніть прості та буденні страви. Наприклад, ранкова кава з легкістю нагадає вам про те, що сьогодні робочий день, і вже час працювати.

• Плануйте свій день. Краще всього у письмовому вигляді. Особисто мене це завжди рятує. Коли у тебе записані всі твої справи на сьогодні, совість просто не дозволить тобі відсиджуватися на дивані :)

• Поставте нову мету. Настання осені сміливо можна вважати початком чогось нового взагалі. Не дарма люди раніше відмічали Новий рік 1 вересня. Літо завершує першу половину року, тож потрібно підводити підсумки і розпочинати щось нове!

• Цікавтеся світом навколо Вас. Щоб у понеділок прокинутися з гарним настроєм, спробуйте вже в неділю окреслити свої наступні вихідні. Куди і з ким Ви підете, що побачите і які враження отримаєте. Усі цікаві події можна знайти на відповідних сайтах. У передчутті гарних вихідних робочий тиждень пройде легко і весело!

• Поверніться до занять спортом. Якщо не займалися до цього, почніть! Коментарі тут не потрібні :)

Попереду для нас не просто навчання, а зустріч із друзями, улюбленими викладачами та просто ще один крок уперед. Давайте зробимо його рішуче та свідомо, а головне, із задоволенням!

Наснаги та натхнення!

Уляна Соколова.

  

Філологічний відпочинок

Філолог під час свого саморозвитку подібен на «Мислителя» Родена: згорблена спина, рука підпирає обличчя. Та ще й ця багатогодинна посидючість, а опісля, коли встаєш з-за столу, хрускіт кісток. Ось вона, відплата за зубріння мов, безперервне нескінченне читання. Колеги-студенти, а ви ніколи не замислювалися, скільки ми в середньому читаємо за тиждень/місяць/рік? Добре, що ми не математики, і підрахувати настільки велику кількість нам точно не вдасться (жартую). Проте, ми вже стали книжкозалежними. От скажіть, чим ви зараз займаєтеся на канікулах, окрім відсипання? Скоріш за все, дивитеся фільми, читаєте, нарешті, книгу не за навчальною програмою, «сьорфите» в неті. А коли ж ми дамо відпочинок нашим очам? Ми – майбутні ювеліри та гравери слова. Наші очі – другий головний інструмент в нашій роботі після розуму. Тож давайте присвятимо останні дні перед навчанням нашому відпочинку та оздоровленню.

1. Не сидіть. Пів дня ми витрачаємо на лекції та семінари, іншу частину дня ми готуємось до завтрашніх семінарів. Наше життя проходить в режимі «лежу – їду в метро – сиджу на парі/за книжками – лежу». Тож зараз дочитуйте статтю і мерщій активно проводити час!

2. Активний відпочинок. Поки зима нас ще не покинула, віддайтеся її стихії. Хоч ми зараз в більшості випадків і роз’їхалися в різні куточки України, проте всюди є ковзанки, десь навіть гірки для катання на лижах, сноубордах. Або навпаки, сходіть в басейн, чи спробуйте скелелазіння. Зараз чудова нагода для того, щоб зробити все, на що не вистачало часу раніше, чи просто не давала це зробити лінь.

3. Плануйте свій день – не витрачайте його на вітер. Ви можете зміни щось (значне чи щось дрібне, залежить від вас самих) кожної хвилини. Звечора подумайте, що можна зробити завтра, і зробіть це.

4. Робіть зарядку, правильно харчуйтеся. Поки ми вдома і ми нічим не зайняті, можна виділити час на фізичні вправи та приготування смачненької їжі, а не бутербродів з чаєм.

5. Не забувайте про очі. Можна почати з щоденних вправ для очей (їх можна легко знайти в Гуглі), підкріпити це морквою та чорницею.

6. Налаштовуйте себе на плідну працю через тиждень.

Відпочивайте з розумом, проте не забудьте відтягнутися. гарної погоди, теплого чаю та вдалих канікул :)

 

 

 

Міхєєва Станіслава

 

Топ запитань абітурієнта ІФу

     

      Поселення в гуртожиток

   Поселення відбувається 28-31 серпня. Кожному, хто написав заяву на поселення в гуртожиток, разом із повідомленням про вступ прийшов вкладений листок із переліком документів, як потрібні для поселення, та всією необхідною інформацією щодо того, куди прибути.     Базових гуртожитків у нас два – 11-й та 17-й. У гуртожитках блочна система (по дві кімнати в блоці). В кімнатах живуть по 2-4 людини. В блоці – дві кімнати (одна на двох та одна на чотирьох) і ванна кімната. Кухонь – дві на поверх. Плата за гуртожиток – в межах 120-160 грн за місяць та близько 10 грн за електроенергію. 

     У дні поселення всі прибувають до гуртожитку № 11, де можна буде знайти інформацію по заселенню, відшукати себе в списках. Ті, кого розформували до 17 гуртожитку, направляються туди. 

  Вашими провідниками та порадниками будуть волонтери зі Студради. Вони вам розкажуть, де завірити медичні довідки (вул.Ломоносова, 47 – студполіклініка), де можна заплатити за перші місяці проживання в гуртожитку та про все інше.

     З року в рік трапляються ситуації, коли майбутні студенти не знаходять себе в списках на поселення, хоча писали заяву на гуртожиток. В такому разі пам’ятайте головне – не панікуйте! Зверніться до волонтерів, вони вам розкажуть, що робити. Такі проблеми, як правило, вирішує  відповідальний за поселення Різник Сергій Михайлович. Поселять усіх, не переймайтесь.

     *Беріть із собою у гуртожиток усе необхідне. Матрац із подушкою та постільною білизною можуть видати. Електромережа у гуртожитках слабка, тому не дивуйтеся, що у списку порушень, з яким ви будете ознайомлені і засвідчите це власним підписом, буде правило з позначкою про те, що користуватися електрочайниками та електрообігрівачами заборонено. 

     http://studmisto.univ.kiev.ua/

     https://vk.com/public52546400

     https://vk.com/club1681038

      Урочиста посвята

     Відбудеться 2 вересня о 15 годині в Головному корпусі КНУ (Володимирська, 60). Потім ви повертаєтеся до корпусу Інституту філології, де отримуєте студентські квитки та залікові книжки.

      https://vk.com/club650704

      https://vk.com/knuniv

      https://vk.com/lovimomentsite

       Розклад занять

     Розміщений на другому поверсі в правому крилі. Ми навчаємося у дві зміни. У першу – слов’янська та східна філологія, у другу – західна філологія та переклад. На день – максимум 4 пари, і то рідко. Переважно три пари на день. Розклад формується за нижнім та верхнім тижнем (це означає, що, наприклад, у понеділок першою парою у вас може бути один раз історія України, а на наступний тиждень – мовознавство. Якщо таке є, то одна клітинка ділиться горизонтально навпіл). Також клітинка може бути поділена вертикально навпіл. Це означає, що одна підгрупа йде на одну пару, а друга – на іншу.

      http://instpres.univ.kiev.ua/node/21 (потім він з’явиться тут)

         Дрес-код

     Спеціального – немає. Але бажано притримуватися класичного, ділового стилів, кежуал стилю. Пам’ятайте лише, що коли Ви ідете до директора, декана, ректора, то повинні виглядати стримано та відповідно до законів класичного стилю.

         Друга (третя) іноземна мова

    Її викладають наші викладачі. Брати другу (третю) мову можна, починаючи з другого курсу.  Два рази в тиждень заняття. Ціна - біля 2500 за рік. Будь-яку мову можна вивчати з нуля. Вчити можете скільки часу, як захочете, і вам потім видають сертифікат про рівень володіння мовою. 

        Якщо я ніколи не вивчав цю мову???

    Якщо Ви ніколи не вивчали іноземну мову, на яку вступили (французьку, китайську, іспанську, гінді, турецьку, хорватську, італійську тощо), то не переживайте, тому що їх вивчають з нуля. З профільної мови, яку вивчають в школі, як правило, – є різні групи студентів, які розподіляються в групи за рівнем володіння мовою.

         Студкуратори

    За групами першокурсників будуть закріплені спеціальні студенти-старшокурсникики, які допоможуть Вам зорієнтуватися на перших порах. Розкажуть про розклад, зорієнтують по розміщенню  аудиторій, проведуть екскурсії Києвом на намагатимуться здружити колектив.

         Математика, фізика, хімія...

     Точних предметів ми не вивчаємо (окрім, як на спеціальності «прикладна лінгвістика»). У нас усі предмети пов’язані з мовами та літературами. З загальних дисциплін є: філософія, екологія, психологія, педагогіка, вивчення яких вимагає дотримання вимог болонського процесу.

         Дозвілля

       У вільний час ви можете відвідувати секції за вибором в Культурно-естетичному центрі КНУ (Головний корпус університету), брати участь у театральній трупі інституту або в команді КВК, бути членами студорганізацій та проводити вільний час за організацією проектів, у відповідності до їх плану роботи на рік (Профбюро, Студпарламент, Студрада), бути журналістами локальних ЗМІ. Також часто подається інформація про те, як весело та цікаво провести час у Києві на вихідних.

            https://vk.com/profburoif

            https://vk.com/studparlamentif

            http://spif.univ.kiev.ua/

            https://vk.com/public48555577

            http://abzacnews.blogspot.com/

          Приладдя

        Вам не потрібно багато зошитів. Предметів у вас буде порядком 10 на семестр. На лекції – товстіші, на практичні – тонші. А ще краще – запитайте потім у студкуратора, чи багато ви писатимете з того, чи іншого предмету і він вам порадить, як зошити краще завести на кожний з них. Щоденника не треба, ранця також не вимагають.

          Фізичне виховання

        На пари фізкультури ви ходите один раз в тиждень. Секцію ви обираєте самі собі (аеробіка, легка атлетика, шахи, футбол, баскетбол, теніс, плавання тощо). Вам повідомить методист про те, коли будуть збори з приводу обрання секції. Заняття проводяться в спорткомплексі на ВДНГ та в Головному корпусі. Для того, щоб знати в які дні,  у якого викладача, де пари, ви просто їдете в спорткомплекс і дивитеся там. 

           http://sport.univ.kiev.ua/sport/

          Корпуси

   Живемо ми на ВДНГ (м. Васильківська та м. Виставковий центр), а вчимося на бул.Шевченка 14 (м. Театральна, м. Площа Льва Толстого). Наша бібліотека – бібліотека ім. М. Максимовича (поруч з Головним корпусом КНУ, Володимирська 59). Ходимо на фізкультуру на ВДНГ, або Володимирську 60. 

        Стипендія

    Однакова для всіх студентів ІФу, хто її отримує – 730грн (звичайна) та 790грн – за особливі успіхи у навчанні. 

        Інтернет

     Провідний Інтернет є лише в 17 гуртожитку. В 11-му можна користуватися мобільним Інтернетом (модемом) чи ходити на 6-й поверх у так звану "читалку". 

         https://vk.com/inet_help_17

Шевчик Христина та Міхєєва Станіслава 

Бути чи не бути швидкісному Інтернету у гуртожитках?

           Таке драматичне питання постає перед кожним студентом. Тут Гамлет нервово курить. Проблема «нового» студента: де нормально ловить Wi-Fi.

Завантажити книгу,  знайти важливу інформацію для реферату, послухати  аудіо-матеріали, - усі ці речі доступні за допомогою Інтернету. На даний момент функціонування «світового павутиння» у гуртожитках – болюче питання.

Міністерство освіти обіцяло провести І-нет  у кожну кімнату гуртожитків, проте що ми маємо? Гуртожиток  №17  наполовину забезпечений цим інформаційним ресурсом, інша ж половина опинилася «за бортом». Гуртожиток № 11 взагалі переживає «кризу»: Інтернет є лише в одній читалці на 900 кімнат. До того ж навіть власні мобільні модеми не працюють, тому що гуртожиток знаходиться у своєрідній «ямі», де І-нет погано ловить. Наразі маємо ситуацію, коли  половина  студентства залишилася «униженными и оскарбленными» , а решта -  щасливими.  Здається, що єдиний вихід – це пошук Wi-Fi в парках, кафе та на станціях метро. Але ж не прописуватись нам там.

Нещодавно до Інституту філології провели довгоочікуваний Wi-Fi. Студенти тішилися думкою, що нарешті вони зможуть швидко та зручно скористатися усіма опціями інформаційної мережі Інтернет. Але не так сталося, як гадалося. Щоб якось підключитися, треба скрутитися у позі «журавля на стільці, який тягнеться до небесних просторів».

Чому гуртожитки та корпуси КНЕУ, НАУ, КПІ забезпечені Інтернетом, а НАЙКРАЩИЙ Університет країни якось не може вирішити цю проблему?

Адміністрація все обіцяє , але обіцянка цяцянка. І в цьому, на жаль, студенти КНУ ім. Тараса Шевченка переконалися.

Жибер Юлія

 Ілюстрація: Відана Білоус 

Примітка: головний редактор не несе жодної відповідальності за мовні недоліки автора статті!

 Гуртожиття

Ну от і минув час байдикування та маминих пирогів. Потрібно повертатися в рідний гуртожиток, займати вранці чергу в душ, самостійно лагодити кран, губити свої речі і знаходити нові.

Проходжу повз вахту, піднімаюся сходами і розглядаю рідні стіни.

Заходжу в кімнату. Великі жовті плями та сліди від вбивства тарганів на стареньких шпалерах, які зафарбували яскравою блакитною фарбою, одразу привернули мою увагу. Брудних клякс тепер нема, лише блакитні. І навіщо робити ремонт, коли новий інтер’єр подарував нам такий затишок?! До того ж плакати улюблених груп та велике дзеркало уже не будуть тішити око цього року. Адже зі зміною іміджу кімнати змінилися й порядки.

Трохи зголодніла. Вирішила приготувати щось. Підійшла до кухні, аж тут… Зачинено! Тепер, аби потрапити туди, потрібно взяти ключ на вахті і записати його на своє ім’я. Студенти бідкаються: «Мабуть, незабаром і ключ у ванну під запис брати будемо». Я все ж таки поцікавилася причиною такого різкого контролю. Виявилося, що всі прибиральниці звільнилися, тому повноцінно користуватися кухнею студенти не зможуть доти, доки не знайдуть нових працівників. І справді, а нащо студентові їсти?! Краще споживати духовну їжу у вигляді книг, підготовки до семінарських занять.

Здивувало й те, що нарешті зникли наші ненависні квартиранти – таргани. Старий капець у ролі холодної зброї більше не знадобиться.

Хоч тепле безтурботне літечко й попрощалося з нами, та не варто сумувати. Не потрібно зважати на те, що за канікули у нас зникли переноски, ручки від дверей, речі. Пам’ятаймо, що все ж таки залишилися хороші сусіди, які нагодують тебе, коли ти без грошей, підтримають у складну хвилину. Залишились і хлопці з гітарою на лавці. Тут не страшно дивитися фільм жахів на ніч, тут не скадно готуватися до сесії, тут приємно проводити кожну хвилину. Тут тобі завжди раді, адже це наш, з усіма плюсами та мінусам, рідний гуртожиток.

Олена Коваль

Комендантська година в гуртожитках: необхідність чи порушення прав студента?

Чи знайома Вам така ситуація: ви щойно з дороги, ваш потяг запізнився на цілих 40 хвилин. Через це довелося викликати таксі, що,звичайно, вдалося не з першого дзвінка. Ось ще година пройшла на київських дорогах з їхніми традиційними заторами.

І ви, змучений, виснажений, з важкими сумками нарешті дісталися свого рідного гуртожитку, а перед вами лише зачинені двері? Чи розлючені вахтери, які відмовляються вас впустити через якусь «комендантську годину»? І тоді ви вимушені вислуховувати всі їхні образи й нарікання замість того, щоб нарешті спокійно потрапити до своєї кімнати, за яку ви сплачуєте немалі гроші кожного місяця? Думаю, кожен з нас не раз побував у такій ситуації. Але студентство таки відстояло своє право на вільний та безперешкодний доступ до житлового місця, де вони прописані за законом і за яке сплачує 40% мінімальної звичайної місячної академічної стипендії. Минув місяць з того дня, коли керівництво университету отримало вказівки "згори" про демократизацію суворого гуртожитківського режиму. Як змінилася ситуація за цей час і чи змінилась вона взагалі?

Нова рекомендація міністра

За ініціативою Національного студентського союзу Міністр освіти і науки, молоді та спорту України ДмитроТабачник підписав та направив листа усім керівникам ВНЗ III-IV рівнів акредитації про недопущення обмежень прав мешканців студентських гуртожитків. Фактично цим листом Міністр просить ректорів скасувати так звані "комендантські" години, під час яких доступ студентів у гуртожитки обмежений з 23:00 до 6:00.

Таке обмеження порушує законні права осіб, які навчаються та проживають у гуртожитках, а також суперечить Конституції України, статті 9 Житлового кодексу Української РСР, якими не допускається встановлення будь-яких обмежень на користування житловими приміщеннями. Він зазначив, що вахтер має право не пустити студента в гуртожиток, коли той знаходиться в нетверезому стані, а також із гостями, які не проживають в гуртожитку, після 23:00.

Табачник підкреслив, що якщо студенти повідомлятимуть про випадки недопуску, Міносвіти втручатиметься в ці ситуації, оскільки законодавство не передбачає недопуск студентів у гуртожитки в нічний час. Звичайно, таке радикальне, але все ж довгоочікуване рішення нашого міністра освіти порадувало усіх студентів, що проживають в гуртожитках. Який чудовий тактичний, добре продуманий наперед хід! Що тут скажеш: передбачливий політик шановний Табачник! Адже лише одним листом він завоював чисельну, але головним чином, найрадикальнішу та найактивнішу аудиторію суспільства – студентів! Та все ж таки це нововведення за традиційним сценарієм спричинило низку обурень з боку адміністрації та працівників гуртожитків, особливо вищезгаданих вахтерів.

Штамп у паспорті

Кожен студент при поселенні в гуртожиток отримав прописку і печатку у паспорті про проживання на даній житловій площі протягом 4 років. З цього випливає, що ніхто не має права не допустити студента до законного місця проживання, за яке він щомісяця сплачує цьому ж гуртожитку певну суму грошей. Саме тут варто нагадати, що Міносвіти, Міністерство фінансів і Міністерство охорони здоров'я з 29 березня встановили граничну плату за проживання в гуртожитках для студентів у розмірі 40% мінімальної звичайної місячної академічної стипендії студентів вищих учбових закладів. Погодьтеся, що при всіх умовах недопуск студента в гуртожиток - абсолютно незаконне і безпідставне порушення прав людини, адже студенти – це такі ж громадяни держави, як і керівництво та персонал гуртожитків, вони так само мають свої права та обов`язки, надані державою і захищені Конституцією.

До того ж, більшість мешканців гуртожитків - дорослі люди, які самі за себе несуть відповідальність, мають власне активне, насичене роботою і навчанням життя поза гуртожитком, що потребує значно більше часу, ніж з 6.00 до 23.00 год.

Це може бути будь-що: робота, науково-дослідницька діяльність, відпочинок тощо. То чи не можна вважати недопуск студента до власного місця проживання свавіллям з боку керівництва?

Вахтери

З іншого боку, студенти повинні розуміти, що таке гуртожиток. Правильне розуміння лежить ще у самому слові (для філолога воно просто очевидне!) Це не власна квартира, якою розпоряджаєшся як заманеться. Це дійсно місце, де ти проживаєш протягом свого навчання з чужими людьми, з інтересами і потребами яких потрібно рахуватися, де постійно необхідно шукати компроміс, спільне рішення, бо кімната у вас також спільна. Тут є комендант, вахтери, студрада, суботники,… комендантська година.

Чи не кожен студент нашого вузу може легко пригадати неприємні випадки «спілкування» з вахтою при поверненні додому (наголошую саме на цьому слові) хоч на кілька хвилин за дванадцяту!...

Свавілля вахтерів переходить всякі нормальні межі. Щоб не розкидати гнівних та гучних звинувачень в бік персоналу, просто розповім дещо справді «пікантні» історії з життя гуртожитків славетного КНУ ім. Т. Шевченка.

Цього року, у вересні, дві студентки 5 курсу, затримавшись на роботі, спізнились до гуртожитку №11 на півгодини. І лише через це (думаю, факт, що це поважна причина, ні в кого не викличе сумніву!) вони мусили вислуховувати двогодинну лекцію і грубі образи, абсолютно не заслужені. На цьому пригода не закінчилась.

За це спізнення дівчат змусили писати доповідні на ім`я коменданта, а це, відповідно, тягло за собою покарання у вигляді суботників. Гучна справа завершилася нескромним пакунком для вахтера, після чого швидко забулося і спізнення, і погрози відпрацювання, і та ж сама доповідна кудись ділась…. Про що тут можна говорити нам? Факти говорять самі за себе!

Та хіба ж мало таких випадків? Зовсім нещодавно дві мої подруги, повернувшись в гуртожиток №17 після закриття взагалі не потрапили до своїх кімнат абсолютно безпідставно. Вони мусили ніч провести будь-де, але не в своєму гуртожитку…

При всій абсурдності ситуації, я можу вас розвеселити. Спілкючись з комендантом гуртожитку №11, я у відповідь на запитання про ставлення до нововведення Табачника почула таке: «Відмінили?Комендантську годину??? А що це таке? В нашому гуртожитку такого взагалі ніколи не було…»

Сприймайте це як завгодно.

В гуртожитку №17 заявили, що впускати студентів будуть цілодобово, але виходити дозволятиметься лише до 24.00. Проте, нещодавно довелося почути, як вахтерка, піймавши за рукав чергового гуляку, попередила: "Впущу, якщо до першої години повернешся".

Точніше щодо затвердження

На сьогоднішній день, коли вже нарешті і адміністрація, і персонал, і студенти добре ознайомлені з новими правилами, то варто зазначити про виконання його в реальному житті гуртожитків. Отож, як виявилось в 11 гуртожитку комендантської години не існувало, то й нічого тоді відміняти.

Персонал гуртожитку заявив цілком переконливо про цілодобове чергування і відповідний допуск студентів в будь-яку пору доби. Наказ наказом, а відношення до студента навряд чи зміниться.

Хочеться сподіватися, що, коли на захист прав студентів студентів стає держава і Закон, то й сам гуртожиток має змінити тактику, але щось мало віриться в таке. Увесь персонал гуртожитків – це покоління недавнього Радянського Союзу, а це, зрозуміло, накладає величезний відбиток на їх світогляд, менталітет. Це консервативні люди суворого радянського вишколу, які не звикли ставати на захист прав людини, тільки підпорядковуватись наказам зверху, не задумуючись ні про що більше, і карати за будь який відступ в сторону. Шановні вахтери, прийшов час зрозуміти – це час демократії та свободи, закону і порядку, це наш час!

Аліна Голянчук

В тісноті та не в образі, або Троє в кімнаті

Як ми живемо? Дуже просто!

Три ліжка, одна величезна  шафа, три тумбочки, три стільця, один стіл і одне вікно. Це стандартний  набір гуртожитківського казенного майна. З цим дехто звикає довго, дехто не витримує і тікає в однокімнатні квартири разом з подругами і все знову майже однакове, три ліжка (якщо не більше), три стільця, стіл, вікно. Хоча на додачу ще йде кухонька, ванна кімната та не 100 гривень за помешкання, а десь 500 в кращому випадку.

Але найголовніше - це свобода, ніяких прискіпливих вахт, ніяких перевірок, за які ти потім або з доганою до коменданта, або з мітлою надвір, відпрацьовувати своє невинесене сміття чи стілець, позичений сусідці з іншого блоку (маячня, але, виявляється і такий пунктик є в списку чого не можна робити в гуртожитку).

Якщо ти взагалі від природи щасливчик, то ти живеш з нормальними, адекватними людьми зі своїми тарганами в голові. Як хтось сказав «Бог не змилувувався і поселив мене з тобою ». Отак різних людей, з різних регіонів та сіл утрамбовують в кімнати і їм доводиться або зживатися, або робити все щоб переселити або пересилити нелюбих.

Іноді дії добрих і милих діточок доходить до абсурду. Один такий випадок трапився зі мною.

Я жила в кімнаті ще з двома милими створіннями. Одна була готом, а інша по іронії долі була дуже праведною. Витворився дуже цікавий мікс поглядів та ідей. Першим сюрпризом стало те, що на щойно поклеєних шпалерах  праведниці  після вихідних ми помітили криваві винні чи компотні візерунки, які прикрашали майже всі стіни. Мене це розвеселило, ну а когось, звісно, дуже збісило. Після того випадку ми, звичайно, зрозуміли, хто чим дихає, і в нашій кімнаті з’явилися чудові фотошпалери. Мабуть, розповідати та розкривати всі чудові  будні мого першого курсу в гуртожитку я не буду, тому що моя розповідь перетвориться в оповідання, а то і далі.

Останнім екзаменом літньої сесії мого першого університетського року була філософія. Майже всю ніч я готувалася в чудовій компанії дівчини в чорному і друга, який хропів на сусідньому ліжку.

Після екзамену мене викликали в студентський парламент і вельми симпатична тьотя  розповіла мені історію, що до неї приходила дівчина, яка ледь не на колінах упрошувала, щоб її переселили в іншу кімнату, тому що її сусідки іншої віри, антихристи, вони носять чорний одяг, слухають іншу музику, чіпають її та її речі. То було смішно і грішно.

Нас з гуртожитку не вигнали, оскільки ми були на першому курсі і ще нічого не встигли «нарушить». Хоча на коврику перед комісією все-таки довелось постояти.

«Це до чого ж потрібно було довести бідну дівчинку, що вона пішла аж на такі вчинки?» - спитаєте ви. Можу запевнити, дияволу ми не поклонялися, не приносили в жертву жарених курочок якомусь ідолу і не знущалися з бідної дитини. Як-то кажуть при розлученні, просто не зійшлися характерами.

Десь на другому курсі праведниця несподівано призналася мені, що вона сумує за колишнім життям і що зараз вона живе з дівчиною, з якою ані весело, ані сумно, просто тихо. Вона сказала, що знову хотіла би жити разом і сильно вибачається за скоєне.

Навіщо нас поселили в гуртожиток? Якщо ви думаєте лише про дах над головою і можливість навчання, то ви помиляєтесь. Це було зроблено для того, щоб ми відчули смак отого майбутнього самостійного життя.

Щоб одного дня ми з дипломом в руках і зданими ключами від кімнати з полегшенням видихнули і надалі боролися за багатокімнатні квартири з модними меблями та технікою, самі вирішували, кого запрошувати до себе в гості і коли виносити сміття, щоб колись по дорозі на роботу чи кудись ще ви зустріли свою сусідку по кімнаті чи просто знайому з гуртожитку і за чашкою чаю з тортиком захоплено згадували про минулі роки цікавого життя.

Підлісна Ганна