Показ дописів із міткою Працевлаштування студентів. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Працевлаштування студентів. Показати всі дописи

24 лют. 2013 р.

Надбавка до стипендії, або хочу влаштуватися на роботу


Сьогочасний рівень розвитку суспільства, його технічного прогресу, як ніколи вимагає від людей, а зокрема студентів, значних капіталовкладень. З кожним днем наші потреби зростають, на відміну від фінансових доходів у вигляді стипендій, тому ми чи не щодня замислюємося про необхідність пошуку роботи. Але які перешкоди виникають у теперішніх спудеїв, коли вони намагаються влаштуватися на роботу, які якості перш за все цікавлять працедавця, та на що потрібно звертати увагу, коли ви шукаєте роботу?
У кожного новачка є мрії про професійну реалізацію та кар'єрне зростання. Це свідчить про цілеспрямованість. Однак просування до хорошої посади вимагає старанної роботи, і лише роботою над собою можна досягти кар'єрних висот.

Стоп!!! Знято!!!

( або знімальний майданчик зсередини)

Хто з нас хоч колись не уявляв себе актором серіалів, зіркою кіно та режисером?! Нам завжди було цікаво дізнатися, як саме знімаються наші улюблені кінострічки та серіали, але часто це залишається лише у наших мріях та думках, адже потрапити на знімальні майданчики справа не з легких. Та не для всіх. Скоробагатько Яна, студентка 4-го курсу нашого інституту, щодня має змогу спостерігати за роботою акторів та працювати над різноманітними кінопроектами. Вона - асистент режисера по акторам, і сьогодні ми вирішили розпитати її про особливості роботи.

22 груд. 2012 р.


"Висловлювати та захищати власні переконання,  бути чесною та об’єктивною - ось такий спражній професіонал"

Чим займається студент після пар? Хтось біжить додому поспати, хтось готувати на завтра семінар, але більшість поспішає на роботу. Комусь вона приносить лише задоволення, комусь допомагає «дожити» до стипендії. «Професій» у філолога багато: і репетитори, і вихователі, і журналісти. Хто ж не мріє бути журналітом? Вони пишуть і про літературу, і про моду, і про політику, і про життя, і навіть про економіку. Але чи доводилося Вам чути, що тендітна дівчина з Інституту філології пише про футбол? Ні? Тоді знайомтеся, Юлія Щербина.

29 лист. 2012 р.

Приборкування норовливого, або мова жестів




Тяжко-важко живеться студенту без роботи. У пошуках гідного заробітку, не раз доводиться проходити співбесіду. Якже приборкати норовливого та вибагливого роботодавця? Наша відповідь – жести. Саме вони стануть Вашим вірним талісманом. Головне навчитись вміло користуватися тим, що в кожного з нас є від природи.



За підрахунками вчених, словесне спілкування в бесіді займає менше 35%, тоді як 65%  інформації передається за допомогою невербальних засобів комунікації. А.Айві наводить дані про те, що людина своїми жестами та мімікою повідомляє до 85% інформації.

31 бер. 2012 р.

"Робота змінює ставлення до грошей та позбавляє комплексів", - Тетяна Середюк

"Абзац" запускає серію публікацій, в яких студенти Інституту філології діляться своїм досвідом роботи. 

Сьогодні на питання редакції відповідає Середюк Тетяна, студентка 5 курсу, спеціальність - фольклористика.


«Працювати почала на 3 курсі, виклала своє резюме на рекрутинговому сайті й мені зателефонували з освітнього центру. Двічі на тиждень проводила з дітьми уроки малювання. Боялася занять із найменшими, 5-тирічними кіндерами, а на практиці виявилось, що з ними й працювати найлегше та найприємніше, це найвідданіші прихильникиJ

Дарували мені цукерки, листівки та часто телефонували, а ще розповідали про свої сни та любовні історії. Важчими виявились школярі (перехідний вік, стереотипи й повна втрата дитячої безпосередності), але топ у рейтингу «найважчі» - батьки дітей, з якими доводилось спілкуватись щодня, кожен прагнув почути, що саме їхнє чадо найкраще та найрозумніше. Платили десь близько 500 грн за місяць, заробіток повністю залежав від кількості дітей, які відвідали урок. Заняття проводила з 17 до 19 год, й ще встигала на етновівторки в клубі «Київ». На навчанні початок кар’єри зовсім не позначився, та й на синдром невідгуляної молодості начебто жалітися гріх.

Наступного року влаштувалась декоратором у торгівельний центр, знову «творча робота», не пов’язана з філологією, з/п вже мінімалка, цікаво з точки зору набутого досвіду (на практиці побачила «розкрутку» малого бізнесу з нуля), але дуже швидко набридло, хоч пропрацювала там більше року.

Зараз працюю в НЦТМ ім. Л. Курбаса, основні обов’язки – створення макетів та верстка книг, буклетів, афіш... Вперше офіційно оформили, вперше щось віддалено пов’язане з філологією (інколи редагую тексти); творча атмосфера театру не вимагає працювати за жорстким графіком, маю лише вчасно здавати книгу, тому робота легко поєднується з навчанням.