28 лют. 2012 р.

Життя на стипендію. Драма. Частина 2.

        Жіночі сльози.
      Скільки разів я бралася за написання цієї статті, стільки ж разів у мене нічого не виходило. Від самого початку ідея прожити тиждень з лімітом у 24 гривні на день здалася мені веселою. Я уявляла собі все так: смішні фото мене і скромних наїдків, які я тільки зможу собі дозволити в ці дні, кмітливі коментарі про те, як я вже давно хотіла сісти на дієту і що наша редактор вирішила мене на неї «посадити».
Але знаєте, є концепція, яку ти маєш перед написанням і є реальність, яка потім цю концепцію або підтверджує, і все іде за планом, або корегує, або й зовсім розбиває.

Солодкий смак флешмобу: 24 години українською


Давайте пограємо у гру під назвою «гуртом і мову легше вчити».


Що для цього потрібно?

«Інформаційний привід»: День рідної мови, що святкується в усьому світі 21 лютого. Кілька надзвичайно активних організаторів, майже півтори сотні кольорових поліграфічних браслетів та значків, пакетик з цукерками (для заохочення та «знеболювання», пам’ятаєте, як в дитинстві після уколу у дитячого лікаря) та більш ніж півтори сотні бажаючих популяризувати рідне слово. Правило лише одне: протягом 24 годин (1440 хвилин, або ж 86400 секунд) розмовляти українською з усіма, до кого ти звертаєшся чи хто звертається до тебе.
 Нічого не забули? А, ні: ще обов’язкова умова – посмішки та доброзичлива атмосфера.


Готові? На старт! Увага! Руш!

Феєрія почуттів

Часто задумуюсь над тим, чи можна вірити в долю, в її знаки. Іду собі вулицею, бачу сотні людей, дивлюсь у тисячі очей. А чи можливо таке, що я випадково пропустила ті, на які чекала всі свої майже 19 років?!

Заходжу в контакт і дізнаюсь з новин, що 22 лютого парламент ІФ КНУ ім. Т. Г. Шевченка влаштовує в клубі «Sorry, бабушка» Speed Dating для філологів та студентів КПІ. Мені одразу стало цікаво (цікавість – це моє друге «Я»). Швидко пробігла очима: «...У ті часи, коли з небес за людьми спостерігали боги, існувала традиція: за 7 днів до початку весни влаштовувати Зимову феєрію. Це було загадкове та чарівне свято, наповнене веселощами, танцями та магією. На святі самотні серця мали змогу знайти свою другу половинку, щоб разом зустріти чарівну весну..»  До того ж, під час знайомства всі учасники мали одягти маски. Це, звичайно, привернуло мою увагу, тому без зайвих «за» і «проти» вирішила обов’язково випробувати свою долю та удачу. «Це  - оригінальний спосіб познайомитись. Чому б ним і не скористатись??»

Поділись теплом!

            «Твоя доброта – це універсальний подарунок кожному» – такий напис ми могли прочитати на листівках, які роздавали усміхнені дівчата 17 лютого в парку імені Тараса Шевченка.     
            Так розпочався для кореспондентів «Абзацу» і ще для багатьох громадян Києва ранок… Спочатку на наші очі натрапили дві гарненькі дівчинки з чарівними посмішками, які дуже наполегливо просили випити смачного чаю, ще й давали цукор і серветки (як бонус). Отакий сервіс в День доброти. 

            Нашому кореспонденту дуже пощастило: вона відволікла їх на декілька хвилинок від вельми цікавого заняття  і поспілкувалася. Таня й Олена – волонтери, працюють на радість людям, за їхні посмішки. Дівчатам дуже приємно дарувати радість і краплинку доброти оточуючим. Таня студентка, а Олена вже працює, та дівчатам це не завадило в морозний ранок вибратися до парку.      

Китай і джаз

Чи пам’ятаєте ви заставку до серіалу «Десяте королівство»? Той чарівно-містичний і легкий вступ до казки, в якому все без виключення обіцяє подорож до світу мрій. Так-от, такою солодкою обіцянкою і найдивовижнішим відкриттям у світі музики став для мене китайський джаз.
        Ще на початку лютого, в один із тих промерзлих вечорів, в концертній залі Київської консерваторії настала весна. На сцені джаз-бенд з гучною назвою «Золотий Будда», а в залі – десятки охочих до нових вражень і відчуттів. Весна якимось чином виходила з музичних інструментів, вона огортала слухачів, й, уквітчані чарівними думами, вони більше не відчували плин часу.

Час збирати каміння: студентському кураторству в ІФ виповнилось півроку

Перша зустріч із майбутніми кураторами
     В лютому проект студентського кураторства в Інституті філології відзначив маленьку, але все-таки річницю. Шість місяців - термін, після якого сміливо можна підбити перші підсумки та окреслити певне коло "болючих” питань, які постають перед кураторами та їхніми підопічними.

Ідея доручити студентам старших курсів опікуватися новопосвяченими колегами виникла у Студентському парламенті ще у минулому навчальному році, але в повну силу робота над проектом стартувала з вересня поточного. Перед Освітнім відділом Cтудпарламенту, що є відповідальним за проект, стояло масштабне завдання: знайти відповідального і турботливого наставника для кожної групи першокурсників.

Фотографія говорить сама за себе


Кирієнко Люда та Денис
Почуття людини мають велику силу. Вони є потужним чинником багатьох дій. Емоції є засобом вираження почуттів, тому за допомогою них можна виразити все. Словами ж ми можемо лише підсилити ефект. Кохання як найсильніше почуття не потребує слів, бо воно говорить поглядом, усмішкою, дотиком та силою емоції. 
Фотографія, яка відбиває не лише світлину однієї миті людського життя, а й справжні почуття, говорить сама за себе. Дивлячись на фото, ми розуміємо і відчуваємо силу емоції. Чому так? Хіба фотознімок може вловити те, чим сповнені наші душі? – Може. Кадр зупиняє мить, і саме ту, яка розкриває людську сутність. Чи не найсильніші  почуття плекає закохана людина. Тому одним із найкращих способів їх закарбувати є фотозйомка. Зважаючи на це, напередодні Дня Святого Валентина прес-центр Інституту філології розпочав фотоконкурс на найгарніше фото закоханої пари.


27 лют. 2012 р.

Спасибі, Євро, за суботи!


Виспатись в суботу? Лише не в цьому семестрі.
    Оскільки цього року на нас чекає Євро-2012, літні канікули розпочнуться не так, як завжди, а раніше – у червні, а це означає, що доведеться пожертвувати вільними суботами.
    Незважаючи на те, що ще цієї весни міністр освіти та науки, молоді та спорту Дмитро Табачник заявив, що проведення Євро-2012 не вплине на навчання студентів, це все ж таки трапилося. За його словами, не повинні були відбуватися відпрацювання по суботах та в будь-які інші дні.

    ВИШам було рекомендовано збільшення кількості занять в день та ущільнення  навчальної програми. Проте 31 жовтня 2011 року ректор КНУ імені Тараса Шевченка підписав указ, згідно з яким студентів позбавили вільних від занять субот протягом лютого, березня та квітня.

31 груд. 2011 р.

Життя на стипендію


Драма. Частина 1.

Гроші для будь-якої людини – це незвідана річ, яка тяжко дістається та незрозуміло куди щомісяця дівається. Знайома річ: «прийшла» стипендія – можна гуляти. Але минає кілька днів - і от ви, натхненні та збентежені, дивитесь у гаманець, звідки вам привітно відсвічує пустота, та думаєте про сенс життя. А потім, зітхнувши, телефонуєте батькам із старим як світ: «мамо, тату, вийшліть, помираю», або влазите в борги, або починаєте терміново шукати роботу.

Так чи інакше, мистецтво вижити навіть на нинішні 720 грн на місяць – таки дійсно великий талант. Якщо цю суму поділити на 30 днів у місяці, отримуємо «прожитковий максимум», який на день складає:

720 : 30 =  24 гривні.

Наш кореспондент Олексій Шендрик отримав «бойову задачу» хоча б протягом п’яти днів (з яких два навмисне вихідні) протриматись у режимі жорсткої економії, щоб перевірити, чи може нормальна людина жити на такі гроші і що вона під час цього має відчувати. Олексій проживає з батьками в Києві, і під час експерименту за домовленістю він не міг прохати їх про грошову допомогу.

Встигнути все

        Робота. Навчання. Особисте життя. 

Цей "комплект" для більшості сучасних студентів можна назвати "стандартним", але в реальності життя видається ще напруженішим, адже хочеться ще і на гітарі пограти, і китайську вивчити, і з друзями зустрітись, і спати хоч зрідка більше ніж 3 години.  Наскільки б принадними не були мрії про 72 години у добі, але якщо ви не збираєтесь відвідати іншу планету Сонячної системи (золота мрія трудоголіка - Венеріанська доба тривалістю у 116.8 разів більше, аніж Земна) доведеться оволодіти мистецтвом встигати все за стандартні 24. Досягти цього можна кількома шляхами, і якщо великого бажання розпрощатися з якимось із видів вашої діяльності не видається можливим, то лишається лише один - грамотне планування.
 

10 варіантів кар’єри для філолога


Скільки раз нам доводиться чути: «Філолог – це не професія, це лише освіта», «З філологією далеко не підеш…», «Ну і ким ви будете? Вчителями мови і літератури?» Такими питаннями закидають нас, філологів, наші знайомі, близькі та друзі, котрі обрали модніші спеціальності і думають, що спіймали бога за бороду. Насправді ж кар’єрні можливості для філолога не такі вже й обмежені. Потрібно просто про них знати!

На традиційних для філолога варіантах «кар’єри», таких як вчитель, викладач, науковець, перекладач, спинятися не буду, адже ними для нас і так опікується рідний універ. А от цікавими і набагато ширшими та перспективнішими є можливості кар’єри в суміжних з філологією сферах. На них і зупинимося детальніше.

Містер ІФ: як наші хлопці стереотипи руйнували




            Щорічне проведення конкурсу краси в Інституті філології вже стало традиційним. Вродливі дівчата, розкішні сукні, стрункі ніжки, усмішки, дефіле…ех… З такою кількістю дівчат як в ІФ подібні конкурси можна проводити чи не кожного тижня. Недарма кажуть, що Інститут філології – це інститут прекрасних панянок. Та цьогорічне дійство зруйнувало всі стереотипи.

9-го грудня в теплий (як на зиму) спокійний вечір у Червоному корпусі Київського національного університету імені Т. Шевченка повітря наповнене хвилюванням: хлопці-філологи готуються до виходу на сцену. Актова зала заповнена галасливими дівчатами-вболівальницями, члени журі (звичайно, жінки) вже одягнули незвичну їм маску суворості, фотографи зайняли найвигідніші кутки: всі в очікуванні прем’єри – конкурсу «Містер Інституту філології 2011».

Конкурсантами-дебютантами стали п’ятеро енергійних хлопців різних курсів та спеціальностей, яких об’єднувало неймовірне почуття гумору, безмежність талантів, впевненість у собі та, звичайно, жага перемоги. 

30 груд. 2011 р.

Яніна Дияк: «В цьому конкурсі можливо все!»

Будь-який поворот подій був реальним на Всеукраїнському студентському поетичному конкурсі «Турнір поетів», організованому сайтом «Лови момент». Кожен з учасників мав шанс на перемогу, і цьому яскравим прикладом є студентка нашого інституту Яніна Дияк. Вона залюбки поділилася зі мною історією свого шляху до перемоги.
Як ти дізналася про Турнір? Чи брала участь ще в якихось конкурсах?
Про конкурс дізналась ще в минулому році, коли переможець першого «Турніру поетів» Олена Герасим’юк (Загорка Лємпіцка) попросила мене підтримати її. А в цьому році просто уважно читала "Лови Момент" і вирішила спробувати себе. Перемагала і брала участь багато де, але ще в шкільні роки. Після вступу в університет стала менше приділять цьому час.

Філологи вирушили у подорож різдвяною Європою



22 грудня 2011 року, напередодні Різдва, в Інституті філології відбулася мандрівка країнами Європи. Це свято проводиться не вперше в стінах Жовтого корпусу. Постійним ініціатором дійства є Тетяна Доній, яка згуртовує студентів, сприяє їхнім ідеям. Цьогоріч студенти та викладачі представляли традиції святкування різдвяних свят у Німеччині, Великій Британії, Франції, Італії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Польщі та Сербії.
 

Андріївські вечорниці


Що не кажіть, а цікавість – таки потужна сила. Нам завжди кортітиме дізнатися про майбутнє, про долю, про судженого – рядженого. Як і раніше, так і зараз звертаємось до усної народної творчості. Багато різних традицій, звичаїв дійшло до нас. Колись дуже популярні, Андріїівські вечорниці і сьогодні викликають чималий інтерес.

Андрія – молодіжне свято. Відзначалось воно за старим стилем 30 листопада, а нині 13 грудня. Не зважаючи на містичну дату, молодіжні зібрання цього дня були наповнені веселощами та розвагами і подекуди називалися великими вечорницями. На Андрія вдавалися до різноманітних прийомів любовно – шлюбної магії: засівання конопель, ворожінь із балабушками, калитою. Ці ворожіння мали відповісти на такі основні питання: чого чекати в Новому році – шлюбу чи смерті; якщо шлюбу – то хто буде чоловіком; чи буде шлюб щасливим. Намагалися також дізнатися про матеріальне  становище майбутнього чоловіка, його професію, головування у майбутній сім’ї.

1 груд. 2011 р.

Мрія, яка стала реальністю

Сьогодні багато студентів та абітурієнтів мріє про освіту за кордоном. Але при цьому одразу виникають десятки запитань - від найглобальніших (яку країну та який ВНЗ краще обрати, які мовні навички необхідні, як проходить процес навчання тощо), до буденних,але не менш важливих: де жити, чим харчуватися, чи можливий підробіток під час навчання, і, власне, на яку грошову суму слід розраховувати. Тож яке воно, студентське життя у іншій країні? Відповісти на усі питання в одній статті, на жаль, неможливо, проте ми спробуємо розглянути  найсуттєвіші з них.
Обираючи країну, ми керувалися  перспективністю серед інших міжнародних освітніх програм, доступністю цін, включаючи можливе навчання на контрактній основі та високим рівнем можливостей для студентів ВНЗ. Отже, сьогодні поговоримо про Чехію, а саме- порівняємо навчання у приватному та державному ВНЗ.  За зразок нами було обрано Метропольний університет, один з найкращих приватних університетів Чехії (Metropolitni univerzita, функціонує з 2001 р.) та Карлів університет (Univerzita Karlova, заснований 1348р.), один з найстаріших університетів Європи та світу. Обидва університети знаходяться у Празі.
Передусім хочемо зазначити,що якість навчання та викладання в обох ВНЗ на досить високому рівні, приваблює  й широкий вибір спеціальностей.

Це - Спарта!

Зло на ім`я "ремонт" прийшло до Інституту філології наприкінці серпня, за кілька днів до того, як двері корпусу гостинно відчинились перед тисячами студентів.
Мелодійне свердління стін та ритмічне забивання гвіздків, аромат свіжої фарби, пил на всіх можливих поверхнях, який перетворював коридори на мініатюрні Туманні Альбіони -  на кілька місяців стали незмінними супутниками навчального процесу.
На партах найколоритніших аудиторій корпусу - підвальних, взагалі можна було сміливо експериментувати зі створенням пальцевого малюнку, оскільки це дозволяв зробити шар вапна і пилу, яким були вкриті не тільки столи, а й сидіння.

Дмитро Стус: "Письменництво – це передусім ремесло"


Чи вважаєте Ви, що можна навчити когось бути письменником? Чи справа у таланті?

Не сумніваюся в тому, що література, якщо вона професійна, то це, по-перше, ремесло, по-друге, ремесло, по-третє, ремесло, а вже потім – талант.

Молодим письменникам роблять ведмежу послугу, кажучи, що стати справжнім автором можна лише завдяки таланту. Основа будь-якого жанру літератури – теорія. Талант, у свою чергу, допомагає точніше відтворити світ, образи, більш чи менш глибоко передати побачене, зачепити читача на рівні змісту.

ARSENALE 2012: про високе

Це літо буде особливо важливим для нашої країни. Є надія на те, що про Україну нарешті заговорять у всьому світі, а потік щедрих туристів стане цілющим для місцевої економіки. А якщо ви подумали тільки про те, що футбольні фанати - не кращі спонсори, і проблеми, що очікуються з гуртожитками - не найкраща перспектива на літо, то я вам скажу: «Фе!». Як, ви не знаєте? Як, ви не в курсі? Україна в 2012 році стане не тільки країною проведення чемпіонату Європи з футболу, а й першої Київської бієнале сучасного мистецтва.

У майбутньому році Київ увійде в родину світових міст - культурних центрів, славних проведенням своїх бієнале - спеціалізованих художніх виставок, що відбуваються кожні два роки. У світовій практиці налічується близько 200 бієнале, присвячених тому чи іншому виду мистецтва, тематиці, профілю або напряму, на сьогодні найвідомішою є Венеційська. Україна ж приєднається до тих небагатьох, які зосереджені в музейному просторі - зокрема, Whitney Biennial (США), а також Tate Biennial (Великобританія).

Валерій Бедрик: «Живопис – це німа поезія, а поезія – це мова, що говорить»

8 листопада 2011 року в мистецькій залі інституту філології відбулося відкриття виставки зорової поезії «Актуальне мистецтво». Ініціювала її кафедра історії української літератури та шевченкознавства. А подарував роботи доктор Микола Сорока (Альбертський університет, Едмонтон, Канада).


Довідка «Абзацу»: «Зорова поезія» - особливий жанр, який стоїть на перехресті візуального мистецтва і літератури. Акцент робиться передусім на чуттєвому сприйнятті: так народжуються «вірші» у формі різних геометричних фігур, предметів, химерних візерунків, які несуть певне змістове навантаження.