Абзац

Секрет успіху "Перелести"

«Чужому научайтесь і свого не цурайтесь!». Цей незаперечний вислів цілком може характеризувати творчість музичного колективу Інституту Філології під назвою «Прелеста». Заснований 25 жовтня 2011 року, цей гурт уже встиг виробити свій самобутній і неповторний стиль, полюбитися студентам і викладачам нашого університету та виступити на кількох масштабних фестивалях України. Юрій Ботвінкін, Анна Перчун, Дмитро Бевераки, Анастасія Ялома, Марина Дворова, Ірина Лохман, Євген Амадор, Ольга Чемерис. Ця вісімка становить дружний колектив обдарованих людей, захоплених українською культурою і здатних донести цю любов до інших. Напередодні першого Дня народження гурту ми поспілкувались із його засновником та художнім керівником Юрієм Ботвінкіним. 

Сам Юрій визначає стиль свого колективу як етномодерн. Назвою гурту є давньослов’янське жіноче ім’я Прелеста, що має значення «харизма». І дійсно – кожен із учасників захоплює своєю непідкупною відданістю творчості, а пісні не залишають байдужим жодного, хто чув їх принаймні раз. Цікаво, що серед учасників гурту першопочатково не було професійних музикантів як таких. Починалося все рік тому, коли перед викладачем гінді поставили непросту задачу – до Дня народження відомого індійського поета підготувати виступ для гостей з Індії. Планувалося створити тимчасовий колектив для одноразового виступу на святковому концерті. Але як відомо, немає нічого більш постійного, аніж тимчасове. Життя розпорядилось по-своєму і принесло гуртові справжній успіх, якого жоден з учасників не очікував. 

«Хотілося не просто показати, як ми вміємо переймати та відчувати чужу культуру, але і продемонструвати самобутність власної. Анна Перчун запропонувала взяти за основу українську народну пісню. Ми з кількома студентами зібрались, провели репетиції із музичними інструментами. В результаті вийшов досить непоганий номер. Гості були приємно вражені, а студенти, що брали участь у виступі, загорілись ідеєю продовжити розвиватись далі», - поділився Юрій Ботвінкін.

Своєрідний синтез української та індійської культур став справжньою родзинкою «Прелести», на якій побудовані усі їхні виступи.  Спроби наслідування культури, зокрема індійської, все частіше, на жаль, обертаються елементарним мавпуванням. Люди марять індійськими сарі, прикрасами, танцями, але не усвідомлюють до кінця справжнього значення цих речей. Проблема такого роду походить від недостатнього знання народами, і українським у тому числі, власних культурних надбань. А індуси цінять перш за все тих, хто цінить себе. Юрій зазначає: «Проживши 3 роки в Індії, я засвоїв багато цінного. Одна з найважливіших речей, яку я зрозумів – це те, що культура сильна через своє коріння. Я – противник традиціоналізму, штучно притягнутого за вуха. Такі речі мають іти з середини, від природи. Тож , синтез культур має бути дуже осмисленим. Чому ми і намагаємось слідувати».

Учасники гурту використовують музичні інструменти, які зустрічаються у багатьох народів світу: барабани, дзвони, дримба, дощовиця. Щодо суто індійських елементів – це виконання мантр, індійських танців під час співу. З українського беруть фольклорні тексти пісень. На перший погляд може здатися, що і костюми, зокрема в дівчат, також суто українські. Але це не зовсім традиційний одяг, а більш первісний – лише довгі білі сорочки.  

Процес створення чергової пісні, а точніше її пропускання через призму індійської культури, - досить цікавий процес, як зізналися нам учасники.  «Ми збираємось усім гуртом, на барабанах підбирається якийсь ритм, і солістка, маючи перед собою текст пісні, починає імпровізувати голосом – так, як відчуває це. Причому, ми дуже рідко слухаємо оригінали пісень перед тим, як почати працювати з ними». Не стільки важливо, про що пісня, як важливий енергетичний заряд, який отримають слухачі. Текст є лише засобом перевести цей заряд у вербальну форму. Проте пісні не всіх жанрів можуть потрапити до репертуару «Прелести», а тільки ті, які мають у собі дещо містичне, загальне, вселюдське: веснянки, купальські. «Побутовщини» у нас не буде ніколи!», - запевняє керівник гурту.

За спиною у цих музикантів-аматорів уже є чисельні виступи на університетських заходах, концерт «Сонячні паралелі», участь у фестивалі «Трипільські зорі» у Черкасах, на «Трипільському колі». «Нас дуже тішать позитивні відгуки, хочеться продовжувати працювати надалі. У майбутньому плануємо перш за все розширити репертуар і використовувати усі можливості виступів на різних фестивалях і концертах. А далі – як складеться».

Особисто у нас не лишається жодних сумнівів, що складеться все якнайкраще. У «Прелести» є все для цього: шалена харизма учасників, творчий запал, нестандартний підхід та головне – захоплення українською культурою та щира любов до своєї справи. Погодьтесь, така суміш приречена на успіх.

Марина Головньова

Примітка: головний редактор не несе жодної відповідальності за мовні недоліки автора статті!